Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51563
Рецензій: 96011

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 20567, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.135.184.136')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Авторська проза

Раскольникоff Second Edition

© onore_de_balzam, 18-01-2010
Бабусині побрехеньки або Раскольникоff Second Edition

Сюжет 1 Сон в руку

Я тобі ще не розповідала, так слухай: Україна має бути знищена тими, хто нею керує. Розумієш це поїзд в нікуди. Нам вже нема спасіння. Ти новенький, я тобі ще не читала своїх віршів. Так слухай:

Заходять великі хмари,
Нависають над бувшим совком.
А люди ходять як примари
І б'ють себе в грудь кулаком.
Замерзлими пальцями ріжемо
Заводи на металобрухт
І мабуть ніколи не діждемось
В Україні вперед рух.
Вимирають цілими сім'ями
Інженери, конструктори.
Процвітають зате простітутки і вори.
Посміхаються нам олігархи,
Кепкують з нас дурних,
І купують нові іномарки,
За рахунок, як ми таких.

Від таких віршиків мені стало дещо не по-собі. Це говорила прибиральниця в нашому офісі. Вона була вдягнута в поношений заводський халат. Погляд у неї був каламутний: чи то вона була випивша, чи то трохи несповна розуму. Вона розбирала корзинки зі  сміттям - по купкам розкладала папір, який (про це я дізнався дещо пізніше) здавала в макулатуру і отримувала з того кілька додаткових гривень, які по-дитячому витрачала на солодощі.Після відзначення днів народжень або інших бенкетів у офісі, всі пляшки були акуратно зібрані і здані (перед цим не менш акуратно залишки випорожнені в окремий пластиковий стаканчик, який після того випивався зі словами:"Я взагалі-то ніколи не п'янію.")

-Я знаю, мені ніхто не вірить, але мої пророцтва незабаром збудуться.- продовжувала вона  натираючи підлогу.
Касир і бухгалтерша тихо посміхалися. Вони ставилися до прибиральниці зверхньо, а її розповіді сприймали за дурощі.
До вашої уваги експонат №1 бухгалтерша-головна, рід-миловидних,група-бездітні. Мала вона пласкі груди, блискуче темне волосся і коли дивилася на монітор, то примружувалася. Більше сказати нічого, отримувала вона зарплату вдвічі більшу за мою операторську і вважала, що їй крупно пощастило, що вона переїхала в Харків з переферії, знайшла роботу і знімала разом з сестрою квартиру за цілу мою зарплату. Натомість з чоловіками їй щастило не так добре - після роботи ніхто не зустрічав, під час роботи ніхто не телефонував. Знаю, бо сидів поруч, а жила вона в одній багатоповерхівці зі мною там же ,де і був наш офіс у напівпідвальному приміщенні.
Експонат №2 касирша-звичайна, рід-пухкотілих, група-одинокі матері. Мала вона блискучі темні хитрі очі, золотий зуб і одну дочку. В харків добиралась на маршрутці і мала добрі відносини з шефом.
Вона говорила до прибиральниці по-російськи:
-Таня, как вы можете так негативно обо всем говорить. Если всё так плохо,то что теперь сложить руки и ничего не делать?
Відповідь:
-А нічого вже не поробиш, всіх нас чекає неминуча загибель - апопкаліпсиз. Ви що не бачите його ознак: скільки на вулицях бездомних опустившихся людей і серед них багато розумних і освічених, що не змогли протидіяти системі винищення. В США інститути працювали над тим як розвалити СССР,-відбивала прибиральниця вже голосніше (її легко було розбурхати).
-Но в то время даже продукты были в дифиците,-парирувала касирша.
-Зато не було таких сміттєзвалищ, всюди валяються ці пластикові пляшки, стаканчики, обгортки, які потім не можливо утилізувати. Я не розповідала вам про мій сон.
Так слухайте.
-Таня, перестаньте!
Слухайте, слухайте, вам все одно доведеться це побачити, а ви ж знайте, що мої сни пророчі:
Значить сниться мені, що все місто завалене сміттям аж по-під багатоповерхові будинки, і у цих кучах сміття тоже живуть і порпаються люди. Побудували собі нори як щурі.
Це все через жадобу продати за будь яку ціну товар в красивій упаковці, через ту обгортку від цукерки, що ви викинули, які наслідки.
Я ледь не додав: "від помаху крила метелика в одній точці світу - може здійнятися буря в іншій точці світу" але промовчав.
Всі промовчали.
На диво прибиральницю за такі балачки не сварили і ще не вигнали, тим паче, що вона приходила ввечері, коли майже всі розходилися. До того ж їй платили мізер за який ніхто не хотів працювати.

Як розвивалися події? Чому доля головного героя поєдналася з долею бабусі-прибиральниці? Що це невмолимий випадок або невловима закономірніть?
Читайте у наступному сюжеті

Сюжет2 "Их испортил квартирный вопрос"

Був я нічним оператором і залишався сам-на-сам з прибиральницею довше за всіх.Тобто посідав передостаннє місце в корпоративній ієрархії.
Тільки закінчив інститут і горіло знайти квартиру. А тут значить прибиральниця мені і каже:
-Ти ж знаєш, що я живу з двома хлопчиками?
-Діти?-питаю я наївно.
-Ні, один хлопчик-мавпочка, а інший звірьониш.
-Коти? -питаю, подумавши що це клички домашніх улюбленців.
-Ні,люди. Вірніше один ще не людина, а інший, на жаль, вже не людина,-відповідає вона з засмученим обличчям.-Студенти.
-А чого ж ви їх так обізвали?
-Приснилися вони мені такими. Один перетворився в мавпочку, яка нічого не розуміє не слухається і не миється (ну що не зайду у нього в кімнаті оцей запах немитого тіла). А інший приводе дівчинку Аню, замикається в кімнаті, а коли сварю його кидається на мене як звір, може і послати куди подалі.
-Так виженіть і візьміть інших квартирантів.
-Не можу, мені приснилася покійна мати і сказала,що прийдуть до мене дві жінки, і віддадуть своїх дітей на перевиховання. То ж поки я не виконаю свою місію не можу їх вигнати.
-А вам не здається, що це забобони?
-Даніель, я бачу ти мені не віриш, ти думаєш, що все це дурниці, а насправді всі мої сни пророчі і кожен з них збувався.
-Сильний аргумент,-я вирішив утриматись від диспуту уникаючи гострих кутів, бо хотів розвідати, чи не знайдеться в бабусі і мені вільна кімнатка за (по слухам) символічну плату.
Я підігрів чаю, дістав печиво і чемно пригостив Тетяну Миколаївну, яка і видала мені все як на духу.
Перед нами експонат №3 Тетяна Миколаївна, прибиральниця лише за сумісництвом,а працює вона на заводі ім.Малишева, не ким небудь, а конструктором щоправда на тій ділянці, яку збираються ліквідувати. Має вищу технічну освіту, брата і все. Дітей не має, у шлюбі не була, до кримінальної відповідальності поки що не притягалася. Має однокімнатну квартиру в якій проживає вже два квартиранти.
Розміри квартири я дещо переоцінив, але своє питання про вільне койко-місце все ж задав. Вона відповіла що поговорить з хлопцями і скаже потім мені результат.
Я в очікуванні результату закінчував роботу, закрив офіс і поїхав в гуртожиток відсипатись, завтра на пари.

Ви хочете дізнатись чи доїхав головний герой до гуртожитку і чи вдалося йому виспатись?

Тоді читайте наступний сюжет

Сюжет3
В розробці...

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

Мені сподобалося.

© Залєвський Петро, 18-01-2010
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.048118829727173 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати