Пережите кимось почуття. Кохання… розлуки… обману. Я занадто тендітна для низькопробних виплавів чужої нікчемності-величності. Я непристосована до світу з його безкінечними депресіями-кострубатими прогресіями-щоденними репресіями, я дірка на тлі суспільного лоску, я відсутність на тлі суцільної наповненості, я недолугий мазок картин невідомих художників.
Коли хтось насмілиться спитати, хто я? То я заплутаюся в абстрактності понять, рамок, правил, постулатів, норм і скажу просто, що краще пізнати мене на дотик, смак, почути мене у вихорі безголосої тиші.
Я – матерія-містерія-Офелія. Маю багато імен, але жодне з них не відповідає моїй істинній сутності. Називати мене можна будь-як, головне – мене відчувати.
Моя мізерність вражає величчю, а моя масштабність тьмяніє у порівнянні з найменшою краплею струмка безкінечності. Я віддзеркалення сутності, я – реакція, я – відлуння.
Спитаєш, хто я? Хай для тебе я буду просто пережитим почуттям…
