Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51619
Рецензій: 96041

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 20234, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.191.186.84')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Щось схоже на п"єсу

Очима моєї мами

© Ілля, 05-01-2010
Дійові особи:
Мама- Дарина Сергіївна. Главбух  місцевої компанії новорічних листівок «Свято» . Голова сімейства,так,як батько ,Сєрьожа втік до Москви з секретаркою з вищевказаної фірми.
Дочка - Маша Даринівна. Так як Дарина Сергіївна і сама  не знала хто її справжній батько,тому її кличуть по-матері.
Син -  Льоша Андрійович неповнолітній гопнік . Син директора вищевказаного підприємства)))
Карлсон – Перший  в історії людства портативний кондиціонер. Працює на варенні. Педофіл. Ненавидить собак та прибиральниць. Має фобію» найхворіша  людина всесвіту»

Серія 1:Дєвочка – Скінхед
Серія розпочинається з виходу головної героїні під однойменну пісню «Дєвочка - Скінхед» в супроводі танців схожих на танці Волочкової та вправи Василя Вірастюка. В цей час дівчина нервово посасує «чупа-чупс» голосно плямкаючи.  Вигляд у неї борзий і не бритий.  Вдягнута дівчина у рожеві підтяжки,білу майку,вузькі штани та стіли на босу ногу.
Це все відбувається у середньостатистичній Київській комунальній квартирі, в якій живуть 18 людей різної культурної думки і моральних цінностей.
А саме: дядя Армен(спить, їсть і миється в одній і тій самій майці з комірцем дохлої від котячої  застуди шиншили. Має штани Абібас – на вихід, одягнуті на лосіни з витягнутими колінами).
Акабабаба Шенелань(Єстонська провідниця потягу №666(а.д.) прямого сполучення Біла Церква – Нью-Йорк – Солт - Лейк - Сіті прямуючи транзитом через Яапдехопскехферську затоку.)
Яапдехопскехфер(Дядя Жора, любе пожоркать і пожурчать своїм портативним водоспадом).
Брати Клочко - очко(професійні боксери, кар’єру яких зірвав тривожний дзвінок з військкомату №1408 імені Українського ліберала Івана Петровича Коняки, що проживає через пінопластову перегородку біля дзеркала.)
Прастітосік(семирічний хлопчик який катається на трьохколісному велосипеді «Легалас 86» який дістався в спадок від предка Я Кога Ххуяж? Носить майку «ВідСтой» подарунок старшого брата Івана Безвольного. Завжди босий, бородатий і голодний. За очі маленького Прастітосіка сусіди лагідно називали Oh’mann.)
Горпина Омелянівна( дочка Берії і позашлюбна сестра Рузвельта, одним словом 115-ти річна націоналістка партії невдоволених врожаєм кольорової моркви 1905-го року.)
Гейша Атомулі Ядалато, селянин Накосіка Сукасіна, співачка Ятасука
Накомоді, сутенер Комухарі Комуциці лікар Комуто Херовато, гонщик Тояма Токанава, снайпер Томимо Токосо, футболіст Накатіка Явїбука, композитор Толісіку Толікаку, піаністка Хіранука Пороялю, та двоє греків Наполнасракіс та посол Слюнідополус.

Обстановка у кімнаті стандартна для 97-го року. Подерті шпалери,місцями полущена штукатурка,завжди протікаюча стеля та надокучливі тарганами, що живуть вільним життям і не бояться жодної гидоти. В кутку стоїть телевізор «Берізка – 80» накритий кружевною серветкою більш схожу засмальцьований рушник. На стіні,на фоні червоного прапору – символу комуністичної єдності,висить портрет вождя на коні. Мама сидить у кріслі «Качалка» нервово рухаючи шпицями ,та зиркаючи по сторонам через очки зі здоровезними лінзами. На голові зачіска а-ля «Бахчисарайскі фонтани» та велика волосата родимка на оці у вигляді полунички.
З 15-ти років вона має синдром «Айс-Мерра». Хвороба проявляється у незвичайній реакції на звичайні речі. Наприклад при погляді в дзеркало вона починає чхати і розносити листи складені у коморі з 1876-го року дідом, по квартирі. Згадуючи своє дитинство Дарина Сергіївна впадала в істерику, і била головою камін виючи на місяць. Я не хочу згадувати що знаю робилося під час «цих днів»… Навіть Горпина Омелянівна, людина що пройшла 3 війни, 4 вагітності, та ампутацію щелепи ховалася під диван і гризла капці пускаючи жовто-рожеву піну з носу і вух.


07.01.10 19:30
Всі сусіди в теплій, та затишно вмебльованій кімнаті дядька Армена смакували щойно зготовлену Горприну Омелянівну, згадуючи її добрі вчинки. Акомпанементом бесіді, по телевізору йшов випуск останніх новин з близького сходу. Дядько Армен виражаючи глибоке невдоволення щойно почутою звісткою про жорстоке вбивство Чеченськими бойовиками трьох дівчат з Кореї, голосно ,на незрозумілому діалекті матюкався ,а в кінці свого монологу зарізав грека,за що получив по гриві від снайпера прикладом од штик ножа та глушником від професійної боксерської бити.
В цей момент з великим гуркотом злітаючого винищувача в кімнату ввалилися двері, за ними неохайно підстрижена нога в стілу. Після веселого вскрику: «о, как я могу, бля.!»  впливає лисий череп дєвушки. На грудях у неї великі і гарні купола - символи епохи ренесансу у Франції, та непохитності віри в світле майбутнє без Євреїв, та чорномазих покидьків. На спині у неї великий та гарний фашистський хрест,що просвічується через майку та рожеві підтяжки, подаровані дядьком Арменом на згадку про Горпину Омелянівну.
- Зіга!!!! Весело скрикнула дівчина.
- ЗАга!!! Підтримуючи запал дівчини відповів дядько.
- Шо там за раклади,по тєліку,  Армяша?? Витягнувши шию та втягнувши в себе живіт запитала   Маша,в притул нахиляючись до Армена і голосно вдихаючи запах смаженої страви.
- Спакойна, девушка. Швидко вимикаючи телевізор і помітно нервуючи відповів Армен.
- Шото я не даганяю паровоз… Армяша,то ти арьош на всю глотку,то всьо в порядку,а ну покажи паследнюю картинку в етом ящике. Зсовуючи одну велику і густу брову (спадок від Брежнєва) і показуючи на телевізор прогарчала  Маша.
В кімнаті запалала тривожна та напружена тиша, яку порушував лише скрип щелеп дядька Армена. Взявши пульт дрижачими руками та передбачливо дістаючи шаблю з лівого карману вмикнув телевізор, по якому все ще йшли новини. Атмосфера в кімнаті загострювалась, та колола в очі всім присутнім.
Достатньо наслухавшись, Маша з криками: «Слава Україні - чуркам смерть» зірвала зі столу простиню і перекинула його.
- Армяша, йобана ти в череп саблезуба миш! Шо це за хуйня из под коня, я тебе запитую?? Сказала Маша беручи стерильний паяльник у лікаря Комуто Херовато, в притул насуваючись до Армена.
- Не витримавши напруги Армен вихопив шаблю і одним професійним рухом з криками: «йоб тебе і весь 3-й рейх з тобою» відрубав палець сусідці Снайпера.
- Скінхед в шоке… З жестом тіпа «Валля!» вскрикнула Маша.
Злякавшись до пердяви з гуркотом МТ та барвами веселки, Армен жбурнув шпалу в блискучій череп дівчини, яка розпалась на дві частини. Маша ж шмигнувши носом  осліпила ліве око дядька.


Це лише початок.....

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Не смішно ніхрена

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Віталій Дерех, 05-01-2010
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.036728143692017 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати