Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2584
Творів: 46973
Рецензій: 91383

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза глибокий новорічний розмисел...

ДУПА

© Георгій, 29-12-2009



Якось воно несправедливо, оду унітазові уже написав, а про те, для чого власне він створений, ані мур-мур. Це – сідниці, або, попросту кажучи - дупа. Невід’ємна частина тіла, проста й зрозуміла, а насправді основна, коренева, п’ята точка, що міцно тримає нас укупі, на унітазі та й загалом на землі. Ми твердо тримаємося саме на ній, а не на ногах, адже згадайте, звідкіля ті ноги ростуть...
Ні, дупу недарма оспівують і поминають повсякчас незлим тихим словом. Вона об’єкт трансцидентний. Ця філейна частина, напевно, є конгломератом нашого фізичного й тонкого тіла, тобто квінтесенцією та символом особистості з її фізичними відправленнями, що протиставленні душевним пориванням. Адже ніякий інший орган не згадується в разі  крайнього прояву відчайдушності, коли про якого-небудь екстремала, що пустився на авантюри, кажуть, що шукає “пригод на свій задок”. Звичайно, халепу можна знайти й на голову, але тут інша семантика, йдеться ж бо не про розумові здібності, а про структуру особистості - по голові б’ють, щоби покарати, а по дупі - щоб дійшло. Відчуваєте різницю?

ДУПА - ДВИГУН   КАР’ЄРИ

(подовження)
Ноги, що тримають нас у житті, ростуть саме з дупи, а з голови - лише вуха для навішування макаронів. Коли про людину кажуть, киваючи на голову, “у нього не всі дома”, або “клепок не вистачає” це просто констатація конституційної дурості, а якщо повідають - “дупа з ручкою”, то це вже характеристика індивіда, певного психологічного типу, комплексу індивідуально особистісних якостей. Адже недарма це сідниці, - на дупі ми саме сидимо, тобто займаємо свою точку в соціумі, позиціонуємо себе, утверджуємось як фізичний і духовний об’єкт. Погодьтесь, адже не головою, хтось займає високе крісло, - сидить на двох кріслах одночасно...
Колись гарна дупця була двигуном кар’єри для представниць жіночої половини, казали свій успіх чи посаду шельмочка дупцею вивертіла. Нині чоловіки у крутінні дупцями  мало чи не дорівнюють жіноцтву.
Усівшись на м'яке крісло (кожен своїй дупі забезпечує максимум вигод!) заробляють пріснопам’ятний геморой. Правда, геморой не завжди буває інтелектуального походження, деякі страждають на нього винятково із власної дурості, гадаючи, що їхня дупа залізна й можна катувати її донесхочу, педалуючи велосипед, дупа ж такого нехлюйського ставлення до себе не вибачає.

ДУПА ВМІСТИЛИЩЕ УНІВЕРСУМУ

(продовження)

Не так уже й багато у світі явищ, за якими можна спостерігати безконечно, це - вогонь, море, водограй, схід та захід сонця, зоряне небо, та гарненькі жіночі сіднички, на які, будьмо чесні, задивляємось найбільше. Коли жінка йде вулицею, і робить вигляд, що ніякої дупи в неї взагалі немає, остання живе своїм власним життям. Вона пливе, наче вільний вітрильник у бурхливому морі, описуючи дивні криві. Котиться й переливається. Це - прояв незбагненної божественної мудрості. Заради гарненьких сідничок жінці можна вибачити все - навіть зраду. Така кубіта не мусить бути навіть вродливою, чи уміти смачно готувати. Гарна дупенція - найкраща окраса оселі, поряд із картинами та шпалерами...
Дупа є органом у першу чергу, трасцидентним, не тільки символом родючості й Богині-Матері, але  й, по суті, вмістилищем універсуму, шлюзом Астралу, сакральною скринею Пандори. Вмістилищем із великої літери. І зовсім не того, що ви подумали. А всього - і матеріального, і духовного. “І де це взяти?” запитує заклопотане людство. “В сраці!” лунає одностайна відповідь. Там є усе. Гадаю, наші Генеральні секретарі партії, що полюбляли урожай як, і будь-які статки випродуковані працьовитим народом, відправляти в “закрома Родіни”, відправляли саме туди. Бо не годен було з тих “закромів будь-що назад видістати. Може соромились, бо  виглядало “як і з дупи витягнуте”. Ця констатація, як сталий вислів навіть перейшла до побутової мови. Особливо це стосується чомусь непрасованої білизни. Та найголовніше, за що ми цінуємо, і навіть обожнюємо цю частинку нашого тіла, лежить вже у найвищих сакраментальних площинах, не підвладних людському розумінню, це просто треба приймати на віру. Дупа-оберіг. Дупа-оракул. Найяскравіші прозріння не піддаються свідомому аналізу, це дупою “відчувають”. Далебі, оте і є справжня сутність речі. Можливо, дупа функціонує, як генератор інтуїції? Прислухайтесь до себе, особливо до д...

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 8

Рецензії на цей твір

Розважило :)

© Макс Завері, 30-12-2009

Цікава розвідка

© Уляна Галич (Консуело), 30-12-2009

ну ту філософію у д... ))

© Victor Artxauz, 29-12-2009

посміявся

© Тарас Лазер, 29-12-2009
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.63058090209961 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …
КОНСТИТУЦІЯ У КОМІКСАХ
Конституція у коміксах_medium_size у форматі PDF Конституція у коміксах_medium_size у форматі EPUB Брати …
Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …