Невільники власної оболонки. Ми їй підкоряємось і вважаємо це щастям. Але просто-напросто нас юзають як шмат… ці "оболонки"... А свідомість не для того.. Вона теліпається як зайва нога у генетичномутованої корови, а мала би виконувати найважливішу функцію у нашому житті – робити нас вищою формою життя на Землі – людьми, на відміну від тварин. Чи не так?! Ніцше не займався сексом щоб довести собі, що він – не звір. А ти зміг би, сильна ЛЮДИНО?! Навряд…
ЛЮБОВ! ХА! Я сміюся вам, мої однолітки, в очі. Ви просто [цензура], а не розказуєте про велике безмежне кохання. Що по-вашому "кохання" – це довіра?! "Це моя самка чи самець, яку трахаю Я!" – скоріше так… а довіра тут для певності в тому, що вам не завдадуть шкоди, що не зрадять. Можливо, це прекрасний внутрішній світ? "Добре, що мізки на грає і дає…" А, можливо, це неземна краса, тіло божества – Афродіта! "Ого! Яка сучка я би трахав її всю ніч!" – бажання тупого тваринного сексу. Я також часто так думаю, я ж нічим не відрізняюся від загальної маси…
Трах, трах, трах! Трах-та-ра-бах!!! Один "трах" протягом усього життя: від малечку до смерті. Доведено, що навіть немовлята мастурбують, потираючи геніталіями до ліжка чи крісла! Жах… Секс коробить наші беззахисні мізки, ми – невільники людської природи.
Що ж робити? У монастир? Стати євнухом? Куля в голову?! А от і – ні. Все продумано – інстинкти стоять на захисті наших оболонок (соромно бути не таким як всі, бажання спілкуватися, страх втратити щось приємне, класне!). І, якщо не задовільняти сексуальні потреби, то оболонка руйнується фізично і, що ще гірше, психічно (Фрейд довів негативний вплив сексуального незадоволення на здоров'я психіки). Лише божевільні, страждаючі люди в змозі спокійно це припинити. Рідко хтось таки робить так як належить після усвідомлення основного завдання наших оболонок, але це одиниці…
Інстинкт репродукції і його основний інструмент – трах. Це є проблемою і не ми її будемо розв’язувати… Нам це непотрібно.
Отож, як казав колишній ведучий каналу "1+1": "Кохайтеся!"…
Нема інакшого виходу, бо ми хочемо, щоб було добре зараз і вже… а решта – нецікавий дріб’язок.
