Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2635
Творів: 48235
Рецензій: 92937

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Потік несвідомості

Доза пам'яті. Самопотвори 2.0

© Тед Лещак, 14-12-2009
Жила собі на промоклих, але теплих вулицях далекого міста моя пам'ять. Дивно, чому вона там жила, бо я ж ніколи не був у твоєму місті. А вона пам’ятає, як я не приїздив туди літаком… чи не прилітав потягом… Це зараз не принципово. Головне, що вона у дрібних деталях пам’ятає як мене там не було. І це дивно. Вона пам’ятає, як моїм обличчям не текло сіре і дощове північне небо… Пам’ятає, як я не стояв хлющем на центральній площі зі складеною парасолькою в руці, усміхаючись як останній дурень… як я не блукав там провулками зазираючи в чужі очі, що їх від мене чомусь старанно ховали перехожі... Вона все це пам’ятає. Вона це не Україна, вона це моя пам’ять. Україна тут взагалі ні до чого, я ж говорю про далеке місто, в якому мене ніколи не було. І ти мене у ньому ніколи не бачила. Ні ні, ти не могла мене там бачити. А якщо спитати в моєї пам’яті чому я тебе там не знайшов, то вона не відповість. Їй буде соромно за мене. За те, що я так наполегливо не вештався вулицями твого міста, так довго не вдивлявся в очі перехожих… і в підсумку так і не розпізнав серед них твої. А вони ж десь там були! Серед всіх тих очей, з якими я не зустрівся, були і ті, за якими я не приїхав. Чи не прилетів… Яка тепер різниця, я ж там уже не був. Причому вже стільки разів не був... і останній раз вже досить давно. Треба б якось знову туди не полетіти… чи не поїхати. Але обов’язково треба. Бо той сором не дає мені спокійно ходити промоклими, але холодними вулицями мого міста. У його дощах моєї пам’яті нема. Напевно тому, що тутешні мешканці не ховають від мене своїх очей. Напевно тому, що моя пам’ять живе не в них, а в очах далеких вуличок твого міста, і все там пам’ятає. Все, крім твоїх очей. Їх вона пам’ятає тут, у моєму місті... коли не було дощу і вони усміхалися. Усміхалися і набували кольору моєї пам’яті…

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

біхайн блу айс...

©  Наталка Тактреба, 17-12-2009

біхайн блу айс...

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
©  Наталка Тактреба, 17-12-2009

Вуличками міста свідомості

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Дара К., 14-12-2009

ні соплям!

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Victor Artxauz, 14-12-2009

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Макс Завері, 14-12-2009

Там, де нас нема...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Уляна Галич (Консуело), 14-12-2009

Це просто весна :)

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Світлана Кедик, 14-12-2009
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.79411196708679 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …