Велика подія і радість у Зеленій Горі. У суботу, 11 жовтня 2008 року Зелена Гора збагатіла на ще один Храм Божий. Крім римо-католиків, православних і євангелистів від того дня також греко-католики міста і навколишніх сіл мають свій храм, свою посвячену вже церкву. Може варто повернутися на мить до живої ще нашої історії. Історії писаної сльозами і глибокою вірою наших батьків. Через перших десять років наші люди, яких кинула на цю землю в час акції „ВІСЛА”, тодішня влада Польщі тайком вимолювали в Єдиного Бога краще завтра для наших страждальних Церкви і народу. Віра наших батьків і дідів була сильна і не перекупна. Хоч поодинокі діти нашого колись руського, нині українського народу поміняли її на таку віру, з якою легше жити. Ті, які залишились при вірі предків, ніколи не тратили надії на те, що прийде час, коли знову молитися будуть рідним словом в СВОЄМУ ХРАМІ БОЖОМУ. Треба було ждати 61 рік на це СВЯТО. Треба згадати, що від 1956 року в Зеленій Горі наш греко-католицький священик править першу Службу Божу в римо-католицькому костьолі. Народ молився зі сльозами в очах. З того часу, через більше п’ятдесят років наші люди молилися в чужих святинях. До своїх верталися тільки в думках і молитвах. Наші люди з Лемківщини і Надсяння, бо таких на Зеленогірщині більшість, ніколи не тратили надії на те, що колись будуть мати свою святиню. І СТАЛОСЯ!!!
У 2003 році за прихильністю тодішньої голови міста Зелена Гора Божени Ронович, греко-католицька парафія одержала від міста будинок колишньої винарні, щоб адаптувати його на наш Храм Божий. Завдяки старанням отця митрата Юліяна Гойняка – зелено-гірського пароха і величезній праці майже всіх парафіян, мрії і надії здійснилися. Під керуванням Івана Голов’яка, парафіяни перепрацювали тут тисячі годин. Серед них найбільше праці вклали Ярослав Адам, Іван Карлик, Петро Чухта, Фелікс Булат і Василь Прибитень (тепер покійний). Високопреосвященний Кир Іван (Мартиняк) як митрополит Перемисько-Варшавської архиепархії і Преосвященний Кир Володимир (Ющак), як ординарій Вроцлавсько-Ґданської епархії в співслужінні більше двох десяток священиків наших, греко-католицьких і присутности кількох римо-католицьких священиків та одного православного — пароха православної церкви у Зеленій Горі о. Андрія Дудри і священика євангелицької спільноти посвятили Храм Божий під Покровом Пресвятої Богородиці по вулиці Бодуена 1а в Зеленій Горі. Проф. д-р Микола Чубатий у своїй книжці УКРАЇНСЬКА КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА виданій у 1946 році пише:
„Церковну юрисдикцію над колоністами — римо-католиками, порозкиданими по цілій західній Україні мали від кінця ХІІ стол. любуські єпископи на Шлезьку.” Нині українські єпископи мають юрисдикцію над усіма греко-католиками у Польщі, а в столиці Любузької Землі – Зеленій Горі посвячують церкву тим, яких було насильно викинуто з рідної Лемківщини і Надсяння, щоб колонізувати ними Любузьку Землю.
Храм заповнився. Не всім вистачило місця у святині, бо нині разом з нами у той величавий і радісний день молилися гості з навколишніх парафіяльних спільнот. Участь в Службі Божій брала згадана Божена Ронович зі своїм чоловіком. Об’єднання Українців у Польщі очолювала Стефанія Яворницька, а консульство України у Польщі — почесний її консул Генрик Колодій зі Щеціна з дружиною. Красу НАШОЇ Служби Божої збагачував спів хору з Перемишля під орудою Ярослава Вуйціка. Подячні слова за присутність і спільні молитви склав усім парох новопосвяченої церкви отець митрат Юліян Гойняк. У своїх доповідях про гірке минуле нашої церкви і народу сказали наші Преосвященні владики – Кир Іван і Кир Володимир. Зараз, після закінчення святої Літургії відспівано МНОГОЛІТТЯ, а отець митрат запросив присутніх на почастунок, який приготували парафіянки з Сестрицтва святої Ольги, яке діє при зелено-гірській парафії.
