Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2584
Творів: 46982
Рецензій: 91390

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Мініатюра

Кредити довіри або Second Hand

© Іринка , 09-11-2009
       Щоб зацікавити читача потрібно придумати, або позичити у словнику  гарне слово чи афоризм. Мабуть, тоді є від чого відштовхнутися. Як ось до прикладу один із героїв мого сюжету, малював у стилі безпредметного малярства. І таке буває, без предмету, без рис реальності чи натяку на це. Але зважаючи на відсутність у картинах того, що звикли бачити, він придумував красиві фрази. Наприклад «Зустріч із Ван Гогом», «щаблі до раю» , чи рожева мрія. Гарно і просто. А ще наштовхує на роздуми.
     Кредити довіри, що це запитаєте ви? Невже ті, які роздають під відсотки у банку? Ні … Ці не схожі на валютні операції. Вони прості і водночас потребують цілого життя, аби повернути позичене. А чи не так ми живемо щодня….
    Щодня художник безпредметник позичав фрази у словнику і малював полотна. У той час під його вікнами ходило безліч людей, яким було начхати на життя того, хто живе поруч. Але усі вони в захваті дивилися на гору секонд хенду розкиданого на тротуарах, позичали гроші у банкоматі, поспішали на роботу чи на побачення. Кожен жив за власними правилами, того ж таки секонд хенду. Адже правила теж передаються із рук у руки.  Проте художник - безпредметник правила соцреалізму давно призабув, а тому й малював у нікому незрозумілому стилі. Його колекціонують, як речі від провідних марок, які нічим не гірші від секондхенду.
   Щодня повертаючись у чужу квартиру їй хотілося втекти від пустих стін, чужого ненависного ліжка. На ньому спало вдосталь людей, аби і воно стало безпредметним, нічийним, просто предметом вторинного ринку збуту, як і уся квартира в цілому. Їсти у самотності, прокидатися серед мотлоху вживаного кимось попередньо, і чекати завершення дня на роботі. Їй не подобалося вище написане, але мовляв усі ці правила поведінки, етикету, прибирання тримали над нею стовідсотковий контроль.      
    Ціни того літа саме поповзли вгору і квартиру з нічийним ліжком зайняв хлопчик років двадцяти. Новеньке авто, яке батько купив рік тому, виблискувало під вікнами, а на ліжку чекала обіймів чергова подруга, теж до речі взята у кредит по дорозі. Знав би батько, як ідуть його гроші в столиці. Ніч добігла до завершення, гроші лежали на столі , а дівчинка поправляла загублений на подушках макіяж. Нічийне ліжко, чекало нової жертви нічних фантазій.
   А на другому поверсі у цю ж мить, художник Кость малював єдинорога. От тільки нікому істота заплямована червоною фарбою не нагадувала міфічну вигадку. Але їм можна, і тим що на третьому поверсі, за позичені кошти батька теж.
   Кредити подорожчали, речі секондхенду навпаки, стали як ніколи потрібними, і легкими навагу. Було літо, тож придбавши шовкову сукню , вагою 150 грамів за 6.50 було як раз вигідно, тим паче якщо у гаманці – двічі по три дороги на метро.  А ось щодо нього, то цей підземний змій добре знав, що робити з такими сукнями і як їх піднімати своїм прибуттям.
    Усе це куплене чи взяте взамін – не коштує справжніх почуттів. Звикли до квартири, продали другу улюблену річ, навчилися жити наодниці з собою. Кредити ростуть, як акції на біржі у Лондоні. Та чи залишаємось справжніми після продажу, того, що любили раніше.
Я давно відала свої кредити на довіру незнайомим людям на вулиці. Досі не знаю хто вони, але вони сплять на моєму нічийному ліжку з іншої квартири. Друзі побрали речі до дому,  не задумуючись, що повертати колись таки доведеться і гірше, якщо це будуть власні почуття із вдвічі більшими відсотками.
   Кость – художник безпредметного малярства малює дівчинку єдинорога. Щоночі той із дорогим автом під вікнами приводить все більш гарнішу дівчинку. Та що у метро чекає на хлопця у шовковій сукні,  а насправді обманює людей своєю геніальністю і зверхністю, адже ніхто крім вас не знає, що сукня з 6 . 50. А я виставила на біржу своє дитинство та юність. Тут, як тепер модно казати безвідсотковий кредит на 30 років. Тим хто купить, вона даруватиме радість рівно стільки часу як мені, а мене вже давно не буде. 30 Років надто багато, щоб повернутися  туди, де ходять дівчатка єдинороги, заплямовані червоною фарбою.
  Серце наче переповнена лікарня і готель розваг – хворе від позичених відчуттів і довіри,  і розбещене новими пропозиціями на щастя. Та ніхто окрім брокерів на біржі у Лондоні, на знають які ставки на щастя цього року.  
   Не піднімайте слухавки , коли дзвонять колектори. Не продавайтеся за відсотки. Бо життя з секондхенду, таке ж солоне, як продане дитинство у 10 – ти річної дівчинки.        







Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

Думки... думки...

© коник єгор, 12-12-2009
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.65512895584106 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …
КОНСТИТУЦІЯ У КОМІКСАХ
Конституція у коміксах_medium_size у форматі PDF Конституція у коміксах_medium_size у форматі EPUB Брати …
Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …