Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2557
Творів: 46387
Рецензій: 90536

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Мініатюра

Пристрасть

© Дара К., 06-11-2009
     Осінь. Листопад. Падає листя… Гарно цю пору називають – падолистом. Мелодійно звучить, пристрасно. Пристрасний листопад! А чому б і ні?! Кохання – це пристрасть? Відчасти. Чи може воно буде безпристрасним? Тоді це лише співпереживання.
     А смерть? Чи може бути вона пристрасною. Під музику Альбіноні, коли майже вмирає день і маліє від старості сонце… Може?

     Вечірній парк. Ще не ніч, але вже не день. «У листопаді в полудень день з ніччю зустрічаються», - кажуть у народі. Порожньо. Безгоміння та умиротворення, мов на цвинтарі…. Милуюсь спокоєм та різнобарв'ям листя на деревах: кармазинове, жовтогаряче, смарагдовобрунатне… Кольорова палітра вимішана до майже ідеального, найвибагливіший маляр позаздрив би. А це все вона – геніальна майстриня осінь так дбайливо клопоталася, підбираючи ту палітру, позичаючи в калини багрянцю, в бузини агатової барви, в обліпихи бурштину,  у весни смарагдової фарби, у каштанів карого….

     Відірвався від гілки лист, задзвенів серед тиші шерехом, закружляв затанцював в повітрі і опав додолу золотом. За ним навздогін опустився поруч багрянець, за пломенистим слідком - піганистий.
     Тиша. Пролетіла заблудла сталева павутинка, зачепила своїм чалим крилом вітрило тополине і вибухнув, загукав, зарябів, запломенів, заіскрив, затанцював, заграв світ довкола востаннє. В танку… Як на весіллі наречена з дружками прощається і заводить той танець прощальний з молодістю і одіває фату свою розкішну та кладе її на плечі молодому юному світу….
     «Горіла сосна палала…»   М-у-з-и-к-а… весільна прощальна…
      Водоспадом розкішної фати  з рамен дерев на землю посипало листя. Не було вітру – лише тиша, збентежена ниткою павутини… Листопад і я, німі спостерігачі вмирання. Помирав листопад і народжувався падолист. Я бігала, мов божевільна, поміж дерев.
Зупиніться, не треба так швидко вмирати, листочки, не всі відразу. Я вас благаю, затримайтесь на хвильку, не падайте. Ще не всі полотна з вас списано, не всі барви замуровано в слова поезії, не всі звуки струнами переведено в пісню. А листопад усміхається та падає і падає золотом на брунатну землю, багрянцем на тихий втомлений світ.

      Помирав день в долонях хмар горобиного заходу, помирало листя, впавши до ніг землі, тихо осипалися  надії, сподівання, мрії – золотом, рубінами, бронзою, агатами та смарагдами…. А я сиділа посеред тої розкоші,  зачарована видивом смерті, її пристрастю, яка обірвала до останньої ниточки коралі на клені, до граничного знаку оклику брунатні пацьорки на горобині, намисто різнобарвне на тополі.
     Пристрасть, вмирання і Осінь. Падолист посеред листопаду.

     Я зайшла в осітлене нещирим сонцем помешкання, тримаючись руками за  розкішний останній в цьому році букет з барв падолисту.
     - І де ти  була? – запитала байдуже,  чорнилом розлита ніч.
     - На похороні,  – вдавано відчужено відповіла. -  Сьогодні помер листопад…
     Зрадливо прозора сльоза скотилася щокою…
     Пристрасть.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 7

Рецензії на цей твір

Лірична проза чистої води

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Юрій Кирик, 06-01-2010

А я лише брякну філософськи :))

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Залєвський Петро, 12-11-2009

Яке ж барвисте життя

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Любов, 11-11-2009

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© , 10-11-2009

На один місяць ближче до весни

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
©  , 09-11-2009

Листопад помер... Хай живе Грудень!

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Тала Владмирова, 09-11-2009

Похорон листопаду

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Василь Тибель, 08-11-2009

Дивно, що цей текст розміщено у розділі "Проза" :-)

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Наталка Ліщинська, 08-11-2009

Осень... В небе жгут корабли...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Уляна Галич (Консуело), 07-11-2009

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Камаєв Юрій Статус: *Історик*, 07-11-2009

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 4 відгуків
© Зоряна Львів, 07-11-2009

Мабуть, ви були восени на Личакові?

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Богдан Коломійчук, 07-11-2009

Барвиста палітра...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Микола Цибенко, 07-11-2009

Помирав день в долонях хмар горобиного заходу...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Петро Домаха, 07-11-2009

Кожні очі свою картину бачать

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Галина Михайловська, 07-11-2009

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Сана, 07-11-2009
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.73731899261475 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …
Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …