Що криє в собі Закон України « Про затвердження державної програми імунопрофілактики і захисту населення від інфекційних хвороб на 2009-2015 роки» і якими будуть наслідки його впровадження?
Наближаємося до Європи? Так, у світі загалом існує така практика, але… Чомусь там батьки добровільно ведуть дитину на чергову вакцинацію, бо впевнені у якості вакцини, у відсутності наслідків і головне – вони довіряють життя і здоров’я своїх дітей лікарям і владі. У порівнянні з Європою у цьому сенсі ми – піддослідні кролики. Не один досвідчений лікар про це заявляв.
Скажете : «Он ми всі і наші діти щеплені, всі живі-здорові». Бо нам пощастило. Медицина Радянського Союзу теж не ликом шита. І в ті часи були сотні випадків дитячої смертності або непоправних жахливих наслідків після введення вакцини, тільки про це чемно примусово мовчали.
Скажете : «Це захистить ваших дітей». Від чого? Від інфекцій, яких вже роками в Україні не спостерігається чи від нових епідемій на кшталт «свинячого грипу»? Справді, декому простіше і вигідніше закупити дешеву експериментальну вакцину від чого є, ніж якісну та необхідну.
Я теж була дитиною і чомусь вважаю, що легше перехворіти ( ймовірно!) в дитинстві тією ж краснухою, ніж злягти від неї десь в років 16. Це я не про себе, бо виросла в родині лікарів. І мені не зробили жодного щеплення ( хоча у документах все ОК),і я нічим ніколи не хворіла окрім застуди. «Пощастило» - скажете Ви. Можливо, але вирішальну роль зіграв інший фактор – догляд батьків.
І у наш час таким дбайливим батькам влада повинна не нав’язувати вакцинацію, а допомогти: забезпечити дитячі садочки та школи повноцінним раціональним харчуванням дітей, заохочувати вести здоровий спосіб життя та ін.
Для чогось існує імунна система в організмі, щоб її підтримувати і дозволити безперебійно працювати в потрібні моменти. Але ж ні. Коли народжується недоношена чи хворенька дитина, її у матері забирають, позбавляють перших краплин цілющого молока, лякають батьків можливими ускладненнями, а вже наступного дня звертаються із наміром зробити планове щеплення.
Коли лікар-невропатолог попереджає, що з найменшим відхиленням з боку ЦНС щеплення робити заборонено, то черговий педіатр наполягає, бо це вимога МОЗ.
Звичайно, в такому випадку матері краще заплатити хай навіть високу ціну лікареві, взяти всю відповідальність за здоров’я своєї дитини на себе, ніж пережити ту мить після вакцинації: буде чи не буде ( жити, мучитись, хворіти..)
Повернімось до тієї ж європейської медицини. Там вакцинація обов’язкова, проте перед кожним введенням вакцини дитину ретельно оглядають і вже тоді вирішують як далі бути. А у нас?
Та що тут говорити. У нас не суспільство, а чортове колесо: бовваніє над людьми - мурахами, помалу і систематично їх притискає до самої землі – політичними реформами, економічними кризами, небезпечними продуктами харчування, занепадом екосистеми, соціальною байдужістю.
Шириться думка, що українців свідомо хтось винищує чи просто виганяє з їхньої землі. Чи то москалі, чи євреї, чи масони…байдуже. Ми, українці, все-одно сильні і терпеливі. Потіснимось, звикнемо, все дозволимо…От тільки дітей наших не чіпайте! Вони ж родяться на світ, щоб зробити його кращим…
