На зимний асфальт падали поодинокі сніжинки. Я йшов безлюдною вулицею. На зустріч мені не йшов ніхто. На землі лежала людина. Сперта спиною на масивну колону драмтеатру. Лиця у людини не було. Замість нього біла марлева пов'язка. Судячи з волосся тонких пальців та фігури, це була жінка.
Я підійшов до неї. Люди останнім часом почали вмирати швидко та тихо. Раніше довго мучилися у реанімації з апаратом штучного дихання в горлянці. Про їхню смерть писали у газетах. А зараз швидко. Вийшла в магазин, затрусилася, впала, похрипіла згораючими легенями і все. Лежить.
Я двірник. Мені це все прибирати. Під моїм респіратором зробилося волого, але я його не знімаю. Хоча знаю, що вірус мене не вчепить. Я щодня їм сало. Від сала я пахну ледь відчутним запахом свині. А свиня свиню не вчепить. Тому я грипу не боюся.
Я стягнув з лиця покійниці марлеву пов'язку. Волога на ній ще не встигнула замерзнути, але маска була зимною. Під маскою красиве молоде лице дівчини років двадцяти чотирьох. Відкриті очі втупилися в район мого паху. Від цього стало якось навіть трішки приємно.
Я розстебнув куртку покійної та стягнув її. Розстебнув блузку. Штани. У кишенях у неї самий дріб'язок. І студентський. Катерина Самійлова. Студент п'ятого курсу.
Нам, двірникам сказали скидати трупи у став. Вода там скоро замерзне, і трупи збережуться до весни. Тоді можна буде провести розтин. А поки патологоанатоми бояться. Кажуть, що не будуть різати не промерзлих трупів. Бо там ще є інфекція. А мені не страшно.
Я виймаю з кишені шматок сала та починаю намащувати тіло. Воно робиться блискучим. Жир на морозі швидко гусне, і тіло робиться наче матовим. Я знаю, що це зле скидати заражені тіла у воду. Тому намащую їх салом, щоб вірус не міг вилізти.
Врешті загортаю Катерину Самійлову назад у куртку та завдаю собі на плече.
Біля берега, з води видно голови уже кількох сотень тіл. Їхнє волосся нагадує якісь плаваючі кущики чорних водоростей. Я кидаю студентку у воду. Коли тіло виривається з моїх рук вона злегка хрюкає. Коли мій перший труп хрюкнув я злякався. Але потім мені сказали, що то стискаються легені і через голосові зв'язки виходить повітря. Того такий звук.
Тіло падає у воду. Куртка намокає. Повільно опускається у прозору рідину. Где можно поиграть и ознакомиться казино украины? - https://casino-ukraine-ua.com/
Ну й робота у мене.. Хоча, зараз це таке.. пів біди. А от весною, як доживемо, то їх всіх витягати треба
