Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2557
Творів: 46396
Рецензій: 90564

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Казка для дорослих

Казка про Царівну-Лягушку

© Зіпунов Михайло /ZIPA/, 23-10-2009
(з циклу «Інші казки Кривавого Зіпи)


Жив собі Іванушка, і звали його Дурник.
Не в сенсі медичному, а в сенсі – по паспорту. Прізвище таке у хлопця було – Дурник. Іван Іванович Дурник. У школі, звісна річ, на ім’я-по-батькові ніхто пацана не називав. Гріх хлопця з таким прізвищем не підколоти. Ось і гнобили його та чморили всі нещадно. Типу: «А знаєш Іванушка, звідки діти беруться?» Іванушка заперечливо хитає головою. А йому у відповідь, із посмішкою: «Ну, так, звісно, звідки ж тобі, Дурнику, це знати».
Минали роки. В середніх класах вимахав Іванушка – ні в казці сказати, ні пером описати! Був хлюпик хлюпиком, а тут, блін, отака громадина над тобою нависає! Знущатись над Іванушкою одразу ж припинили, але тільки називали його за звичкою – виключно на прізвище. А Іванушка й не обурювався з цього приводу – адже й сам вже звик.
Оскільки гнобити та чморити пацана припинили, з’явилось у Дурника нашого багато вільного часу. Тож і засів Іванушка за уроки шкільні, аби уму-розуму навчитися й на цілий світ прославитись. Спочатку навчатись на відмінно було трохи важкувато, але поступово Дурник втягнувся у цю справу й закінчив школу із медаллю золотою, а потім й Університет – із дипломом червоним!
До того ж, що найцікавіше, буквально в усіх науках виявляв себе Дурник із кращого боку! Ще в школі й хімія з фізикою давались йому легко й на літературі з географією – все добре виходило. А які картини малював Дурник на уроках малювання! А як співав, ви б тільки послухали – ну чистим соловейком заливається! Паворотті нервово палить у сторонці. На уроках праці стільці «під Гамбса» майстрував, на фізкультурі – на всіх олімпіадах перемагав.
Але більш за все полюбляв Іванушка Дурник уроки біології. Надто вже подобалося йому з усілякими звірятками та пташками справу мати. Можливо, причина тут була у тому, що ще з дитинства на рівні підсвідомості засіла у нього думка знайти відповідь – звідки ж діти, блін, беруться? Не знаю як воно там було, а тільки відомо мені, що після закінчення школи та Універа, пішов Дурник по науковій лінії. Став крупним спеціалістом із земноводних та членистоногих. Працював у НДІ, зарплатню гарну отримував. Купив машину – Жигулі.
Поважали його в колективі та науковому світі. У спеціалізованих виданнях регулярно друкувався. А у Живому Журналі його стільки людей зафрендило – що й не порахувати!
От тільки була в Дурника нашого одна біда: досі так на практиці й не пізнав – звідкіля ж діти беруться? Ніби й хлопець гарний – привабливий ззовні та добрий всередині. Характеристики – лише позитивні. Не пив, не палив і політикою не цікавився, а ось тільки так дружина для нього і не знайшлася.
І ото якось сидить собі Дурник у лабораторії. А тут якраз напередодні жабеня привезли – для дослідів. Дурник як глянув на жабку тую, одразу ж відчув, що не проста вона, а... А ось хрін її розбереш – що у жабці тій такого особливого! Тільки відчуває Іванушка – на долонях піт виступив, а спиною мурашки побігли. А тут ще й серденько в нього так занепокоєно почало колотатись й думки дивні у голову полізли. І розуміє Іванушка, що не просто так усе це. І голос розуму говорить йому – роби ноги, Ванятко! А тільки ні кроку зробити Дурник не може... Та що там – кроку! Він навіть очей від жабки тої відірвати не в силах! І здається йому, наче в очах жаб’ячих сльози з’явились, ніби і не жабка перед ним сидить, а дівчина гарна плаче.
Остаточно втратив Дурник розум, наблизив обличчя своє до жабки впритул, поцілував її та...
Та перетворився Іванушка Дурник на жабу.
А мораль казки, любі мої, така: не все золото, що блищить, і не все Царівна – що квакає. Замість того аби з жабами різними зоофілією богопротивною займатися, краще б з якою дівчиною пор’ядною познайомився. Може і зрозумів би в решті решт звідки діти беруться.

П.С.
Нас має бути 52 мільйони!

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 2

Рецензії на цей твір

Посміхнуло

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Денисенко Всеволод, 28-10-2009

так секс був ? чи ні ?

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© George, 27-10-2009

Прикольно!

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Tamara Shevchenko, 25-10-2009

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Yulia, 24-10-2009

:||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||:

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Михайло Карповий, 23-10-2009

Щось я не зрозуміла...

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Наталка Ліщинська, 23-10-2009

Грінпіс рулить)))

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Уляна Галич (Консуело), 23-10-2009

шось у нього там в НДІ співпрацівниці зажралися

© Захар ван дер Бюйтен, 23-10-2009
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.71117401123047 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …
Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …