Жила-була маленька дівчинка.
А потім виросла, постаріла та й померла.
І ось абсолютно нічого цікавого та примітного протягом її життя не відбувалось. Не було нічого такого, про що можна було б повідати в нашій казці. Навіть дивно якось. Ось буквально десь поруч Іванушка-дурник то на пічці перегони городами сусідськими влаштовував, то з жабою бридкою зоофілією займався, а то і Кащею Безсмертному голку у місця інтимні штрикав. Дюймовочка заміж за хлопчика-з-мізинчика виходила, Червона Шапочка пиріжка вовчатиною фарширувала, Альонушка плаванням підводним займалась через брата молодшого – справжнісінького козла. І ще купа всього надзвичайно дивовижного навколо! А в нашої дівчинки – буквально нічогісінько цікавого і не було! Ані подій якихось. Ані зовнішності примітної. Ось когось звали Златовласка чи Білявка, а в нашої дівчинки не те що золотого чи білявого – взагалі ніякого волосся не було! Ага-ага – лиса дівчинка! Ну, не можна ж людину назвати Лисоглавка чи Безволоска… Ось тому в неї навіть імені ніякого не було. Жила собі без імені сама-самісінька. Сама – тому що й мами з татком у неї також не було. Отакої.
Та й взагалі – а чи була дівчинка?
А може, ніякої дівчинки й не було?
