Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2533
Творів: 45675
Рецензій: 89370

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза силуети

моя внутрішня крайня північ (1)

© Ніка Новікова, 06-10-2009
***
я дивлюсь на дівчат із цигарками в білих зубах. вони курять повільно і трохи вульгарно, картинно випускаючи дим через витончені ніздрі, невміло намагаючись пускати його кілечками, облизуючи фільтри, наче чиїсь пальці. дим смердить дешевим тютюном, поганими парфумами і несмаком. але я стою і заворожено спостерігаю за ними з-за темних окулярів у рожевій оправі.

***
вдихати.
глибоко, нервово. боляче.
вдихати усім тілом. вдихати так сильно, що за якийсь час разом із повітрям у тебе потряпляють сіруваті хмари, поділене віконною рамою на четверо небо, почеркане тонкими чорними гілками, вереск і дзвін автостради, останній весняний холод, приречено ніжний, практично зневірений, кольорові силуети випадкових перехожих, голоси дітей, що граються під вікном у свої мудрі ігри, зірки, що заплутались у тонких нічних павутинах розбитого віконного скла, птахи, що несуть на своїх крилах асиметричні шматки синього кольору, сонце, натягнуте на тоненьких прозорих линвах ніким не баченої досі стелі... вдихати і думати, що є стіни, у які не можливо упертись. вдихати і уявляти, як в тобі літають, збиваючись з курсу літаки, які переносять твої страхи і бажання з однієї шальки на іншу... вдихати і згадувати, як колись, у шкільні роки їздила старим автобусом № 36, залишаючи на вікнах відбитки маленьких долонь, здряпуючи коричневий дермантин з нагрітих мотором задніх сидінь, вдихаючи позолочене пилом грунтових узбіч повітря, показуючи язика випадковим подорожнім, дрімаючи, спершись на скрипку... ти знала. ти завжди знала, що колись прийде час і ти неодмінно згадаєш смак того пилу, і він нагадає тобі смак усіх тих доріг, які ти потім пройшла з любов*ю, з потреби, через силу... нагадає, і неодмінно виявиться найкращим з усих, знаних тобою досі смаків, а тріскі на зубах пилинки виявляться зірками, які світять тільки зсередини, і тільки опісля, як ти вдихнеш.
вдихнеш до болю. нервово і сильно.
вдихнеш усім тілом.

***
светр мого брата завжди пахне милом. легкий мускусний запах, ледь солодкий. коли він притискає мене до грудей, я чую його дуже добре, настільки добре, що, здається, сама набираюсь тим запахом, стаю така ж густа, жовтувато-біла, легка, ледь солодка, і разом з ним розливаюсь кімнатою, проникаю у щілини, змішуюсь з прілим повітрям по кутках, зі свіжими рвучкими протягами знадвору, осідаю на меблях, одежі, волоссі присутніх, зрештою втомлена лягаю на килим і розчиняюсь сама у собі, повільно вивітрюючись через прочинену кватирку...

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 2

Рецензії на цей твір

Відкриття

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Любов Долик, 07-10-2009

Вибачте

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Сніжана, 07-10-2009
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.0670731067657 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Перехрестя жіночих доль крізь століття
Саме так можна коротко описати події  книги Наталії  Тисовської «Київські канікули». Кмітлива американська …
Що може бути ніжнішим за «Ніжність»?
Шеф Наталі мав звичку щоранку читати у словнику визначення якогось слова. Коли вона увійшла до кабінету, …
100 історій про дівчачу силу
Книжка, яка надихає неймовірно велику кількість дівчат і жінок, дає змогу повірити в себе, своє покликання, …
«Сліпі убивці» вигаданих і справжніх світів
«Сліпий убивця» Марґарет Етвуд — приклад «шизофренічного» наративу, у якому один герой розпадається …