1
- Ддобрий день! - в приміщення зайшов худорлявий чоловік із трохи дивним обличчям, збільшуваними окулярами що рівно не трималися на його вухах. В лівій руці він тримав чисто сірий паперовий пакет.
Товстиий, що сидів за стареньким столом, скоса глянув на гістя. Очевидно йому не зовсім сподобалося що його відірвали від читання якогось дивного розграфленого папірця.
Прибулий, що так і не дочекався відповіді, каже:
- Вви приймаєте непотріб?
- Угу.
- А а я приніс вам дещо, - й запитливо поглянув на товстого.
- Н-ну?
Худорлявий підняв вгору пакетик так, наче хотів його продемонструвати, поклав на стіл перед товстим. Той відсунувся, якомога ближче до спинки стільця хоч й так його жирний задтуди впирався. Худорлявий вийняв з пакету саморобний поліетиленовий мішечок із чимось сірим, водянистим. Товстий вперся поглядом у дивну речовину, коли каже:
- Що це?
- Зземля.
- Нащо ти поклав оь цей бруд мені на стіл?!
- Це це незвичайна земля.
- Прибери, - товстий зробив порух пухкою рукою, наче відсовував мішечок.
- Це - це це набрана із стійкої калюжі після дощу земля, нну ттрохи гнила...
- Прибери!
- А, але...
- Геть звідси із своїм багном! Я сказав - геть!
- В ви ж при...
Товстий на диво вправно зіскочив із стільця якщо врахувати що був туди вдавлений. Худорлявий не сміливо поглянув на того.
- Прибери оце із мого стола!!!
Гістю довелося піти ні з чим.
2
В приміщення зайшов високий чоловік із голубими очами. Він, очевидно, був самозадоволеною людиною адже тримався досить впевнено.
За столом сиділа нічим особливим не примітна жінка, проте, мабуть, таки привітна.
- Добри день! - сказала вона.
- Добрий день, - відповів він, виставив на стіл свою потріпану сумку. - Дивіться.
Виклав перед жінкою чисто білий пакет, від якого повіяло замляним запахом, розгорнув його. жінка трохи піднялася із стільця щоб краще розгледіти те що приніс гість. В пакеті із чорної води виглядала мокрісінька земля трохи перемішана з глиною. Це все не дуже добре пахло.
- Ми, ми приймаємо лише непотріб.
- Це і є непотріб.
- Але, розумієте, саме той не потріб, від якого можна отримати якусь користь!
- Все вірно.
Вона геть здивовано витріщилася на чоловіка.
- Ця земля є чудовим удобренням для грунту, щоб добре росли рослини. Із глини, приміром, можна...
- Але! але ми приймаємо лише ті речі, які не валяються під ногами. Приміром, старі телевізори. А це - це можна знайти будь-де! При...
- Допобачення! - перервав її гість та, поклавши пакет назад до сумки, пішов собі геть.
3
Старенька бабця із палицею-опорою в руці зайшла до приміщення. Рука, якою вона спиралася, стремтіла під натиском тіла. Вдягнена у старенький, ще СРСР-ський одяг.
За столиком сиділа ще зовсім молода дівчина що роздивлялася сучасний жіночий журнал. Вона постукала нафарбованими кігтиками по столу почувши човгання клієнта.
Бабуся поклала перед нею сумку майже антикварного віку. Спокійно витягла звідти мішечок, розкрила його, розвязала кульочок, що знаходився там. Дівчина зацікавлено дивилася на стару.
- Скільки за це дадуть? - запитала стара.
Дівчина піднялася щоб краще розгледіти товар. Скривилася.
- За це грошу не дають.
Бабця втупилася в неї:
- Чого ж це?
- Воно нічого не варте.
