Ми знаємо декілька істин: наші бажання вищі від наших можливостей, твоя і моя любов різні, та все ж двійнята. Ти вище зовнішнього і фізичного, ая гірше дівчини закоханої в порцеляну... І коли ти в один день скажеш: " Прощавай, ми несхожі!", я вдарю тебе за сумнів і поцілую за істину...
Ми зучстрінемося в місті, де будемо вперше,в компанії нам огидній і булемо вести розмови нам не притаманні. Тоді ти скажеш, що я змінилася, а я відповім, що ти теж. І ти поцілуєш мене за покору і дариш за брехню... Бо ти і я - constanta та квадрати sin i cos. Ми дорівнюємо одиниці. Самотні...
