Завтра - день моїх іменин. І що робитиму завтра? Спекла яблучний пиріг з корицею, то на вечерю в колі сім"ї ... Але таке дивне життя. Все понамішувало в купу. Вчора - померла моя співробітниця. Вона була уже на пенсії, а я... а я нині сиджу у тому затишному куточку, який був її робочим місцем...І мені від неї залишилася репродукція картини про старовинний Львів...У мене за спиною, на роботі... І тепер я чомусь подумала - та чого чомусь - зрозуміло, чому - бо поруч - пройшла смерть! - от чому - чомусь подумала, що люди на картині - давно померли. І хіба їхні душі споглядають, як нові люди ходять понад берегами похованої у землю Полтви. М-да, веселі думки напередодні іменин. Завтра - на похорон.
Так багато стало довкола смертей, похоронів, що ... відчуваєш, як мимоволі якась прозора густа течія - Час - завмирає, стає таким, як добре зварений крохмаль - і все для того, аби я - саме я! - зупинилась-подумала-зрозуміла. Зупиняюся, думаю, наче розумію... Починаю кілька днів жити - в стані прзріння, якоїсь... осінньої - отої високо-синьо-небесної - вищості-мудрості-розуміння...
А потім - ба-бах! І летить у мене якесь (ой, та зовсім просте і безглузде!) слівце - переважно, від мого чоловіка: "Та ви всі баби - безголові"
.... Гууп! Падаю зі своєї висоти - і ... ступаю тими ж стежками - караюсь, мучусь, каюсь - але нічого не міняю у своєму житті. Хіба нарікаю на свою слабкодухість.
І знову приходить смерть - як невтомний вчитель. Все, що говорить священник , коли прощаються з померлим - то для нас, для живих! Душа - нічого не зробить - ані з праведним, ані з кривим чи хвалебно-підлабузним словом. Нічого - що стане видимим у цьому світі. Хіба що прийде до тебе уві сні.
А все , що сказано - то тобі, тобі, мила моя, аби ти нарешті розбудилася і отямилася, аби ти із безсилої маріонетки - стала живою. Нормальною!!!! Чуєш! А що таке нормальна людина? Яка знає, що хоче. Яка енергійна, бореться за мрію. О, почула у фільмі :"Надії - то для боягузів" Щось роби - і живи. А не перескакуй дні, як зоране поле - з грудки на грудку, і тяжко, і незручно, але мусиш....
Ангеле мій небесний, ти мене чуєш? Ти знаєш мою мрію . Хочу жити! Всього -навсього - і так багато - хочу жити!!!!!
