Каятися, гризити нігті...
Бездонная душа, в якій космос, загубилася під шаром смачної іллюзії, якою її так старанно годували батьки, вчителі.
Взнати - вмерти це для неї всеодно що синоніми - єдиний вихід.
Ніхто не заважає бродити у пітьмі. Видавити із себе це так важко, майже не можливо. Це достатньо довгий шлях від бажаного до реального. Хоч реальне більш прекрасне та змушує відкинути фальшиву значимість.
Чорний ліс без листя чи безкрайні простори у твоєму серці?
Поклик моєї душі?! Та мені всеодно!
Хіба що коли тобі, самій людині, все одно...
Знайдуться інші.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design