Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2630
Творів: 48085
Рецензій: 92829

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Оповідання

Секс обітований

© Юрій Дюг, 24-09-2009
«От і зрозумій тих чоловіків. А ще кажуть що у жінок сім п’ятниць на неділі,» — Ірина й досі не могла зрозуміти як так вийшло, що вони з Славком розійшлись. Хоча ні, вона твердо знала чому. Бо сама так вирішила. От тільки чому він так себе поводив. Чи він такий дорослий чоловік не зрозумів чого вона хоче. Вона ж говорила. Та і всі на світі добре знали — їй  потрібні стабільні відносини і в перспективі сім`я.  А як Ірина не намагалась змінити Славка на краще — всі старання були марними. Він мабуть і не хотів змінюватися. Хоч як добре з ним не було наодинці, хоч який вправний коханець він  не був — перспектив ці стосунки не мали.
— Привіт, подруго! Ти про що знову задумалась? — перебила Вікторія роздуми Ірини. — Що знову свого колишнього згадуєш?
— Та… Ти знаєш, я мимовільно. Якось саме виходить.
— Ага, мимовільно. Кожної ночі коли лягаєш спати. Хочеться мабуть. Я ж то знаю не дарма на білому світі трид… двадцять вісім років прожила. Багато  розставань з чоловіками пережила. І мене кидали… ну і я теж в боргу не залишалась.
—  Та ні я не проте. Думаю, може я щось не правильно робила. Чи хотіла чогось не того, що  треба було? Хіба сім`я — це погано?
— На рахунок «не того хотіла» — то ти правильно. Кому в двадцять першому сторіччі треба такий пережиток минулого. Сімейні вузи — то не для мене, — впевнено відрізала Віка. — Чоловіки — вони ж невдячні тварини і мститися їм треба наперед. А я зі своїм зовнішніми даними  та розумом ще встигну знайти того барана, який отримає честь терпіти мене щодня. Чоловік не проблема, а от ідеальний партнер в сексі — то дефіцит. У мене таких не дуже багато було. Та й то не кондиція. І взагалі як ти без цього діла так довго обходишся?
— Знаєш, ти права. Якщо чесно дуже скучила за сексом з Славою. Як в нас це класно виходило. Він точно знав чого я хочу.
— Ну так помирися з ним. Ви ж давно розійшлися.
— Розійшлися ми давно. А от бачились останній раз – три місяці тому. Розумієш, не можу він ніколи не стане таким, який мені потрібен. То в сексі все добре, а в житті — погано.
— Тоді не мирись. Знайди собі якось більш-менш пристойного чоловіка на деякий час. Три місяці сама — це боже мене збав!
— Та не можу я так, Вік. Познайомилась була з одним. В той же день переспали. Мені так не хочеться. Не можу як так… без почуттів. Для мене з ким попало не приносить задоволення. Я від цього одразу втекла на таксі. А потім тиждень не відповідала на дзвінки.
— Подруго, я й не знаю, що  тобі порадити. Мені якщо не підходив, то я наступний день знаходила того, що підходить. Мені взагалі ті почуття до лампочки. Головне, щоб секс був хороший і грошей не мене залицяльник не шкодував. Давай краще, зараз  в нічний клуб підемо. Може знайдемо тобі когось.
— Ні, Віка, я краще додому. Мені ще кицьку треба погодувати і справи хатні зробити.
Подруги попрощались і Ірина попрямувала додому. Їхала в маршрутці, а сумні думки ніяк не розвоювались. Може й справді з нею щось не так. Чи вона так «зашилась», що й не помічає нормальних чоловіків….

Віктор і вікторія

«…Завжди так!  Як тільки тобі хтось подобається — він на тебе нуль уваги,» — Ірина сама про себе зітхала. Вона ж не винна, що місяць тому до них на фірму влаштувався Віктор. Широкі плечі, сильні руки — приваблива перевага, та й інтелектом і гарним настоєм він був наділений. З його появою відділ запрацював по новому, навіть показники зросли. Чоловік хоч і був скромний — спільну мову знаходив з усіма. Що ж з нього візьмеш — нормальний, толковий мужик. Це й високий чорнявий чоловік одразу сподобався їй. Сподобатись, то сподобався, але уваги він на неї не звертав жодної. Іринці навіть здалося, що він спеціально її уникає.
«Ех, була б я така як Віка… Він би одразу за мною упадав,» — зітхнула жінка. Хоча сама Віка на Віктора навіть уваги не звертала. Їй подобались більш харизматичні і забезпечені чоловіки.  А Ірина ніяковіла, коли знаходилась надто близько від Віктора. Перша запропонувати стосунки не наважувалась, адже звикла, що хлопці зазвичай стають ініціаторами.
Тим часом нічого не залишалось як проводити вечори разом з кицькою. Дивиться серіали про драматичне жіноче кохання і зітхати. У них любов і пристрасть, а у тебе лише мрії. Нескінченні бажання зайнятися своєю зовнішністю і постійна відсутність на це часу і сил. І спати треба більше, тоді мішків під очима не буде. Та й зайвих пару кілограмів скинути не завадило. Сходити в тренажерний зал та солярій. Може б тоді він нарешті звернув увагу на сексуальну і чуттєву блондинку Іринку. І сам би шукав шляхів зустрічі з нею. Стояв в неї під вікнами, чатував біля дверей з букетами квітів. Дівчина б для початку по вередувала. Не можна ж бути такою доступною. А потім впустила…
Він би зайшов, обсипав весь коридор пелюстками троянд.
— Люба  моя, я тебе так довго чекав. Я не уявляю свого життя без тебе. Я тебе кохаю і дуже-дуже хочу, — промовив би сором’язливо.
А вона б кинулась йому в обійми і цілувала. Віктор заніс би її на руках у спальню…
Жінці стало від цих думок так приємно, що вона геть забула про серіали. Рука мимоволі пірнула під нічну сорочку. Дівчина уявляла, як хлопець роздягає, цілує її і пестила себе. Вона вже знала, що буде робити. Відколи вони познайомилась Ірина робила це декілька разів на тиждень. Вона хотіла його. Думала про цього і самозадовольнялась. Уявляла як він займається з нею сексом. Як же їй хотілось, щоб ці мрії стали реальністю.

Без табу

Ірині не часто випадало зайти до мами в гості. Ще б пак, до мами на 15 хвилин не заскочиш. Мама з дочкою часто за чашкою чаю, чи й чогось міцнішого, могли по декілька годин потеревенити. Так склалось, що від мами дівчина ще з юності нічого не приховувала. Разом обговорювали не тільки одяг і проблеми в школі, й чоловіків.
— Ой, доцю, то ж ми майже місяць не бачились, —  радісно зустріла Ірину мама.  — Ну, тепер я тебе швидко не відпущу. Скільки новин у тебе мабуть.
— Тебе послухати, то я в службі новин працюю, — засміялась жінка. — Що ж там нового. Робота — дім — робота. Правда краще працювати ми ніби стали. Я ж тобі розказувала, що у нас новий працівник…
— Так, так! Я пам`ятаю… Віктор, здається! Він же тобі подобався.
— Він і зараз подобається, — Ірина загадково посміхнулась.
— І-іі.. Можна вас привітати?
— Ну, вітати ще рано. Але успіхи є. Ти знаєш я думала, що він не помічає мене. Чи спеціально уникає, бо не бажає мати зі мною ніяких стосунків. Та не так сталось, як гадалось. Я, виявляється, весь час йому дуже подобалась. А він боявся, що не сподобається мені, чи  в мене хтось є. Того й намагався мене уникати, щоб очі не муляла.
— Ну і як же ви познайомились? Він наважився?
— Та де там! Так би і далі таївся. А тут щасливий випадок. Точніше п’янка. Які начальство у нас називає «корпоратів». Річниця створення нашої фірми якраз була. Зібрали нас у боулінг-клубі. Так сказати приємне з корисним сумістити. Ну тут ми з ним в одну команду й потрапили. Хоч не хоч, а спілкуватись в неформальній обстановці довелось. Трохи поспілкувались, тим паче «градус» у обох уже був пристойний. Потім я зрозуміла, що якщо не хочу перебрати — треба додому. А Вітя за мною нав’язався. Типу йому теж  додому треба. Та й живемо в одному районі — на таксі зекономимо.
— То ви що до тебе поїхали?
— Та я, роззява, при виході з клуб примудрилась на сходах каблук зламати. Ледь не вбилась. Добре, що Віктор зорієнтувався і підхопив мене на руки. Так і заніс до таксі.
— І ти його, звичайно, запросила зайти?
— Запросила, а він, негідник, під двері мене провів. І як ошпарений назад кинувся. Мовляв, поспішає та й таксі чекає. Але, як не дивно, на наступний день не «поморозився». За цих три тижні ми вже встигли і по кінотеатрах, театрах переходити, і в кафе насидітись. З’ясувались, він такий класний, як я й уявляла.  Навіть додому вже не раз заходив.
— І як він? Ти ж розумієш про що я.
— Ніяк. В нас ще нічого не було. Бачу, що хоче, але все якось не спішить. Навіть не знаю, що робити. Вже як хочеш його спокушала. А він каже, що з інтимними стосунками краще не спішити, а більше дізнатися одне про одного.
— То принеси йому довідку з шкірвендипансеру! Хай не переживай, — засміялась мама. — Якщо серйозно, я дивуюсь, що він при такій зовнішності такий вихований і скромний. Зараз он по телевізору такого напоказують. Часом здається, що нормальних чоловіків немає — скрізь одні бабії.  А з цим ділом не спішить — може то і добре.
— Добре то добре. Але ж у мене чоловіка вже чотири місяці не було. Після побачень з ним заснути не можу.
— Я думаю він теж не спить як дитина. Чоловіки, вони ще більше заводяться. Мабуть є у нього причина терпіти. А те що любить тебе — то я вже зараз можу сказати. Чотири місяці терпіла — це трохи потерпиш. Головне — зрозуміти, що він для тебе ідеально підходить. А там, дасть Бог, все нормально буде. І в ліжку, і так. Євреї з Єгипту вийшли і сорок років шукали землю обітовану. У справжньому коханні воно теж не так швидко буває.  У нас з батьком теж не зразу до  сексу діло дійшло. Ти скажеш — тоді не такий час був. Не скажи… Головне дочекатись. Вже скільки років минуло. Ми вже й тебе з братом виростили. А ще й зараз можемо щось у ліжку. Щоб хоч іноді ночі здавались цікавішими.
— Не знаю, мамо, не знаю. От подруга моя Віка так не вважає. Як мені всі ці «непонятки» набридли. Так хочеться спокійного сімейного життя.
Поки мати з донькою теревенили з роботи повернуся батько. Тож довелося останні новини переказувати і йому. Добре, що не так детально.
Від батьків Ірина повернулась  додому як завжди  пізно. Батьки вмовляли залишиться. А Ірина поїхала — у своєму ліжку і спиться краще. Помолилася б перед сном. Проте у Бога те, що вона хотіла,  не просять.

Всліпу

Затримуватись на роботі для роботи — завжди не весело. Тим паче коли причина — твій коханий. Власне Ірина не думала, що він навмисне хотів її підставити. Просто звикла, що останнім часом з тижневим звітом він її допомагає. А сьогодні він за годину до закінчення робочого дня кудись зник у дуже важливих справах. А хіба бувають справи важливіші за неї, кохану? Ірина не телефонувала і не питала — захоче, то сам розповість. А от зі звітом повозитись таки довелось.
Жінка поверталась додому не в гуморі. Та й звідки йому після важкого робочого тижня взятися. Вона хотіла сім`ю, дітей — і що має? Роботу нормальну, а з сім’єю схоже не судилось.   Ще й погода – гірше не буває. Дощ і слякоть — міській пейзажі у розпал осені геть розклеїлись. Добре хоч дома ноги посушить вдасться, а потім завернутись у теплий плед і заснути.
У під’їзді якось дивно пахло. Квіти? Чи Ірині здалося? Дивно. Вона відчинила двері. Взуття і куртка. Вікторова. А чого вона дивується — сама йому ключі від квартири ще два тижні тому дала.
Іра зайшла в кімнату і обімліла. Вся кімната була прикрашена сердечками і заставлена дорогими трояндами. І це в жовтні!  А посеред кімнати — накритий стіл. Свічки, вино і Віктор. Отакої. Чого б це?
Чоловік, нічого не пояснюючи, запросив Ірину повечеряти. А вона й не збиралась відмовлятись. Не кожен же день таке свято буває.
Гарне вино, і на смак приємне, і розслабило. Тільки Ірині стало хороше — чоловік підвівся і став перед нею на коліно. Стоп! Це що таке?!
— Іринко, ти знаєш, як тільки я тебе побачив — зрозумів, що помер, — схвильовано почав Вітя.  — Помер як вільний чоловік. Я зрозумів, що хочу бути з тобою все життя.  Ти просто неймовірна. Я такої жінки ніколи не зустрічав. Ір, ти станеш моєю дружиною?
Жінці перехопило подих. Вона спить? Марить? Як же це? Таке тільки в серіалах буває.
— Ірино Сергіївно, ви готові стати моєю дружиною? — повторив питання Віктор.  
— А ми не занадто поспішаємо… Я прямо… Я згодна! Я тебе кохаю, — промовила Ірина, і кинулась Віктору в обійми.
Чоловік підхопив її, цілував, пестив і ніс до ліжка.
— Я хочу тобі зізнатися. Я багато разів до цього обпікався. Я навмисно не хотів, щоб ми були близькі до цього моменту. Я хотів переконатися в щирості наших почуттів і не втратити тебе. Але тепер ніяких перепон немає.
Ірина не тямила себе від щастя. А він цілував її, ніжно знімав одяг. Вона робила те саме, адже мрія про це щовечора. З  Віктором їй було так добре як і уявляла. Він без слів розумів, що і як вона хоче. Ідеальний партнер.
Вони втихомирились далеко за північ. Віктор нікуди не поспішав. Вони, як підлітки, лежали обнявшись і мріяли про майбутнє спільне життя. А Ірина тим часом думала — мама справді мала рацію. Довго вона чекала. Ось він — секс обітований. Хто ж знав, що разом з ним вона знайде і обітоване кохання.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 3

Рецензії на цей твір

я от подумав, а шо було б, якби твір був написаний під іменем... приміром, Жоржини Дюг

На цю рецензію користувачі залишили 4 відгуків
© Захар ван дер Бюйтен, 25-09-2009

Прочитала і думаю...

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Уляна Галич (Консуело), 25-09-2009

твір такий рівнесенький....плоскесенький...

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© koka cherkaskij, 24-09-2009

такоє..

© Charovlyva, 24-09-2009

Вчитися разом

© Світлана Кедик, 24-09-2009

...а я думала,що це їй снилось

© Ірена Карпатська, 24-09-2009

Варто, аби твівр оцінювали ГАКівчаНКИ.

© Залєвський Петро, 24-09-2009
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.1655728816986 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …