Зауважимо, що в інших системах: мислення, відліку, зоряних, обчислювальних, тощо останнє може виглядати зовсім по іншому, або й бути зовсім не рівнянням, а хтозна й чим.
Припустимо, що у декого, чи й у досить великої кількості людей складові цього виразу означають:
F(!) - система або й не система нескінченої кількості невідомих і відомих, змінних і постійних, матеріальних і нематеріальних, усіляких і будь-яких величин чи й не величин, що у сукупності складають між собою цілісну та істинну картину усього, що вже існувало, існує або ще буде існувати скрізь, тобто F(!) - первісна функція, де ! наближено означає нескінченість.
C - деяка постійна, або не постійна значення якої, поки що пропускаємо.
f(…) - система величин, знань, правил, законів мислення та існування, тобто усього того, що будь-хто, або й усе людство, якщо розглядати питання глобальніше, отримало будь-якими шляхами будь-де за усе своє існування, тобто f(…) є похідною від первісної функцією, що, вочевидь, являє собою систему скінченої кількості речей, котрі нам відомі або котрі ми можемо сприймати.
''''''' - купа похідних, що перетворюють істинну картину існування на ту котру ми бачимо, чуємо, відчуваємо, можемо сприймати чи уявити і вважаємо за єдино правильну, тобто похідні, кількість яких, може займати проміжок від нескінченості до нуля, є по суті фільтрами, правилами, стереотипами, обмежувачами наших можливостей і т. і., як от наприклад:
- людина не може літати;
- грішні душі потрапляють до пекла;
- Господи, яких тільки дурниць не понаписують;
- і т. і.
Позбавившись від похідних за допомогою інтегралів отримаємо
SSS…SSS(f(…))=F(!)+C
Тобто щоби побачити, відчути, пізнати істинну картину усього і скрізь необхідно позбавитися фільтрів, що в принципі майже неможливо і можливо водночас.
Це приводить нас до того, що у будь-кого або будь-чого існує своя система сприйняття обумовлена його особистими фільтрами і у кожного із усих що перебувають скрізь вони між собою різняться.
Наприклад таким чином можемо уявити собі уявлення про час, що може рухатися як із минулого у майбутнє, так і навпаки, або й не рухатися зовсім, або по спіралі і тахіонами, або минуле, теперішнє і майбутнє можуть існувати одночасно, і т. д. і т. і., аж до зовсім такого, що неможливо собі уявити (див. фільтри).
Тепер про С.
Зявляється воно, як відомо, після інтегрування виразу, чи то пак, позбавлення від фільтрів, і може, як константа, набувати будь-якого значення. Тобто дізнатися про його суть ми не зможемо, аж поки не матимемо відомі значення F(!) та f(…).
Окрім того С існує як дещо, що може входити до F(!) і водночас ніколи повністю не увійде до нього.
F(!)+C=F(!)+C/n+(n-1)*C/n, де n може приймати значення від 1 до нескінченості.
При нескінченості С немовби зникає і водночас зливається із первісною, що по суті є незбагненим і непоясненим процесом.
Враховуючи ці дві властивості С, а саме здатність бути усим і здатність бути скрізь, спираючись на мій мізерний досвід, вношу пропозицію назвати його, як самі собі хочете. Варіантами можуть бути Творець, Першооснова, Думка, Слово, Природа, Будда, Агні, Хаос і т.д. і т.і., суть від цього не зміниться, бо ж пізнати його все одно неможливо. Проте чим менше у нас фільтрів, тим ближче ми наближаємося до С.
Підсумовуючи, прошу врахувати, що нікого ні до чого не закликаю і нічого не прошу, а тільки намагаюся пояснити і внести декілька пропозицій. Цитати є ілюстраціями, проте, наголошую, тільки із моєї власної точки зору.
Пояснення:
1. Існує все і водночас, котре кожен бачить по-своєму, і немає різниці між суб’єктивним і об’єктивним, бо ж усе є одним.
(Я і Отець - одне)
2. Усі закони і правила існують тільки для вас і тільки завдяки вашому сприйняттю.
(По вірі вашій нехай буде вам)
3. Тільки Бог взаємодіючи з вами змінює вас і усе навколо.
(Царство Боже всередині Вас)
4,5,6.......
Пропозиції:
1. Не боятися, бо ж стежка Страху не є стежкою Добра.
(Чому ви засумнівалися, маловірні?)
2. Іти стежкою Добра, бо ж вона, можливо, коротша за стежку Зла, хоча також веде до С.
(Я є Шлях, і Істина, і Життя.)
3. Заспокоїтися, примиритися із усім і з усіма, і, нарешті, діяти...
(Бог є Любов.)
4,5,6?
Післяслово.
А кінець світу може буде, а може й не буде, бо ж залежить це від Бога, чи того, кого ви собі там уявляєте: Творець, Будда, Агні, Брахман і т. д. і т. і. А зважаючи на потенційну неможливість Його пізнання (див. рівняння) ніхто, окрім нього, ніякої гарантії на жоден варіант подальшого розвитку подій звичайно ж, вам не дасть.
Локальний висновок:
Усе зазначене вище стосується всього і може бути основою для розуміння і вирішення будь-яких конфліктів і непорозумінь.
