Почався сезон дощів. Прохожі розгублено задивляються в очі. Знайомі починають пусті балачки, щоб заповнити порожнечу всередині - не виходить. Дитина прутиком розбиває бульбашки на калюжі...
Дивлюся вниз. Брудні мокрі черевики чавгають взад-вперед без мети, без натхнення.
За філіжанкою кави зібралась тепла компанія. Спостерігаю за ними крізь шкло віртини. В кишені намацую шматок паперу - квиток на проїзд, на ньому - номер телефону. Дзвоню.
- Ало...
- Ало...
- Добрий день
- Добрий...
- Гмм... А хто це?
- А хто Це?
Виключаю телефон. Ні чорта не розумію в цьому дні, сповненому бульбашок дощу, мокрих черевиків, невідомих відомостей!!!
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design