Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50954
Рецензій: 95696

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 17596, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.83.87.94')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Мініатюра

Добраніч

© Діма Княжич, 27-08-2009
А она живёт в центре всех городов,
И ты хочешь быть рядом, но надо
Ехать домой - уже темно.

Виктор Цой


В цей опівнічний час найбільше хотів би бути поруч із тобою. Вже погасли майже всі вікна, тільки ліхтарі жевріють у пітьмі, наче жарини у згаслому багатті. В домі навпроти солодко спить поет, що перед тим написав у вірші:

Третю ніч безсоння чорна птиця
Дзьобає у серце і зіниці.

Асфальтова траса незвично порожня, у жовтому, аж гарячому світлі ліхтарів вона виблискує, як антрацит. Темінь, темінь на небі і на землі. І жодної зорі. Якби я вгледів хоч одну зірку – я б загадав, що на неї дивишся ти. І мені вже було б не самотньо.
Пригадуєш, скільки зір ми наловили в серпневі ночі, лежачи на моїй поношеній ковбойці у прибережних пісках Дніпра? І кожній зорі ми загадували, змовившись, одне й те ж бажання – щоб ми ніколи не розлучалися. Але зорі злукавили, ошукавши нас. І ковбойка, що пам’ятає тепло твого тіла, безсило висить на спинці стільця. Я довго витрушував пісок з її нагрудних кишень, але в них, здається, лишилося кілька піщинок. Сорочка теж не хоче розлучатися зі спогадами тих ночей.
Ти ніби розтанула в літі, в тій сонячній хуртовині, що здійняла нас до небес, а потім вщухла, і я боляче гепнувся на грішну твердь. Я думав тоді лише про те, чи не забилася ти, падаючи з неба? А може, ти так і лишилася у піднебесних висотах, і колись зійдеш до мене мостом із сонячних променів? Бо як тебе, таку сонячну, уявити поміж сірої сльоти пізньої осені?.. Ти і літо – одне.
Пам’ятаєш той простий дерев’яний стіл, на який ми поставили пляшку з-під вина, наповнену чистою водою, а в неї – волошку? Ця волошка мала найдовше стебло, я зрізав її під самий корінь, дуже поспішав, аби не завдати волошці болю. Серце краялось: я не хотів убивати волошку, але мусив це зробити, аби піднести тобі, як трофей. Можливо, волошка це зрозуміла, бо вона прожила ще довго – на радість тобі. Ми любили разом слухати пісню Бітлів "All you need is love", а тепер на самоті я слухаю "Let it be", повторюючи цю фразу про себе, як мантру.
Асфальтовий п’ятачок перед моїм під’їздом заплямлений опалим листям, затоптаним, розкислим від дощів. Мені часто мариться, ніби хтось стоїть під кроною старої розлогої абрикоси. Хто це? Тінь мого кохання? Невже моє кохання – тільки тінь?
А ще – я часто бачу себе в порожньому метрополітені, безлюдна освітлена станція метро, і повз мене, не зупиняючись проходить поїзд, у вікні якого ти махаєш мені рукою, я кидаюся до краю платформи, але поїзд не зупиняється, швидко мчить і за мить зникає в тунелі, його поглинає темрява. Ти живеш в центрі всіх міст. Де ж тоді я? Я хочу до тебе…
Ти спиш. Дух з моїм обличчям тихо підходить до твого ліжка, поправляє тобі ковдру, шепоче на вушко "Добраніч" і легко цілує в щоку. Ти посміхаєшся уві сні. Дух розтає, перетворюючись на прекрасний сон… Спи. Хай радісним буде твоє пробудження. Добраніч.

30.11.08

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 5

Рецензії на цей твір

"...Ця волошка мала найдовше стебло..."

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Зоряна, 03-09-2009

Поезія в порозі.

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
©  Володимир Сірий, 31-08-2009

Романтично

На цю рецензію користувачі залишили 4 відгуків
© Ніка Нікалео / Veronica, 29-08-2009

Надзвичайна сила любові

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Tamara Shevchenko, 29-08-2009

Що додати?

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Залєвський Петро, 27-08-2009

Добридень!

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Микола Цибенко, 27-08-2009

Поетичний твір

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Наталка Ліщинська, 27-08-2009
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.0251169204712 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …