Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2584
Творів: 46996
Рецензій: 91407

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Оповідання

Жаба /Пастораль/

© Вишня, 12-08-2009
- Ква! - квакнула жаба, вібруючи своїм широким зеленим волом.

- От тобі й ква, - мовив до неї Максим, не зводячи очей з поплавка.

- Ква!

- Сама така.

Поплавок стояв на воді, мов укопаний, і єдине, що змушувало його рухатись, то намір Максима час від часу перевірити наявність черв'яка.

- Колись одному дурню пощастило з такою, як ти. А інший упіймав був Золоту Рибку, а потім його задушила жаба. А я сьогодні, здається, повернуся додому і без жаби, і без риби.

“Хоча, якщо так піде далі, я ризикую впіймати і те, й інше. Принаймні, говорити з собою я вже почав.”

Здалеку почав наростати шум. Скоро з'явився моторний човен, і його пасажири весело помахали Максиму, пролітаючи повз нього, наробивши шуму, пустивши хвилі і налякавши жабу, яка притьмом кинулася до води. Максим підняв руку у відповідь і, приречено зітхнувши, почав змотувати вудку.

“Ех, де ж моє рибальське щастя?” - думав він, витягуючи з води порожню, і тому недоречну, сітку для улову.

А як усе починалося! Прокинувся о 5-ій ранку, зібрав наготовлені звечора речі, навіть бриля солом'яного нап'яв, щоб цілком відповідати задуманому образу справжнього рибалки. Йшов грядками й верболозами до річки, збивав босими ногами росу, подумки вітався з ранньою пташкою і почувався на сьомому небі.

А тепер ішов з порожньою сіткою, з вудкою через плече і насунутим на самі очі брилем. Завернув був навіть у сільмаг, щоб кинути у сітку пару рибин, але подумав, що то вже зовсім з іншого анекдоту, і пройшов повз.

У його розумінні зараз летіли шкереберть усі закони драматургії. Він повинен був упіймати рибу! Якщо вже не Золоту, то хоч якого миршавого зальотного карася. Для чого 5-та ранку? Для чого солом'яний бриль? Для чого закочені до колін штани? Розвиток сюжету йшов наперекір образу героя.

“Навіть палиця стріляє раз на рік!” - глянув на свою бамбукова вудку, яка й не думала видавати, бодай, якийсь звук.

- О, Максим!

“Чорт...”

- З річки? Впіймав?

- Нє-а.

- Диви... А мої тільки що дзвонили, казали, щоб готував сковорідки.

Максим затужив за сільмагом.

- Та я того... Не так, щоб порибалити, а більше відпочити. Відпустка.

- Ну-ну.

Сусіда зник на ґанку, Максим зайшов до свого двору.

Він любив свою “шевченківську” хатку, як не знати що. Влітку при першій-ліпшій нагоді спішив до неї. Вже кілька років усе поривався провести туди газ, перекрити дах, довести до ладу садок, поставити сяку-таку альтанку, але обійстя досі залишалося таким, яким знав його з дитинства. І він був радий тому. З благ цивілізації він мав лише електрику.

Відчинив двері, вдихаючи неповторний запах прохолодної свіжості, яка буває лише влітку і лише в таких глиняних хатах, і опинився перед запитливим поглядом власного кота, якого привозив сюди щоліта.

- Ну, нема! - розвів руками.

Кіт повернувся й стрибнув на стілець.

- І ти, Брут! - образився Максим.

Відчинив дверцята холодильника, дістав звідти котячі консерви.

- Було тебе з собою взяти. Ловив би сам собі сніданок.

Кіт понюхав підсунуту під носа миску і зістрибнув зі стільця.

- Ах ти ж, невдячна тварюко. Ходи голодний, раз так.

Взяв Вербера і вийшов з хати.

У його занедбаному садку під грушею стояв складаний стільчик, на якому по-черзі любили сидіти Максим з котом. Максим — читаючи, кіт — здебільшого дрімаючи.

У сусідньому дворі патрали рибу. Максим, скосивши очі, спостерігав, скільки міг, як двоє сусідових синів, сидячи на осонні на лаві, раз-по-раз виймали здоровенних карасів з сітки, відрізали їм хвости і голови і складали у щербату емальовану каструлю.

- Ма-а-акс! Приходь до нас на свіжу рибу!

- Ага! Багато наловили?

- На пів-села вистачить!

Максим удавано позіхнув і глитнув слину.

Кіт був уже за сусіднім парканом.

“Зрадник!”

- Дякую, хлопці. Щось не хочеться мені сьогодні риби, - і гордо попростував до садка.

Вмощуючись на стільчику і розгортаючи Вербера, він думав: “Що може зробити з нормальною людиною невдала рибалка! Чого я накинувся на хлопців і на бідного кота? Клята жаба.”

Густо переплетене віття груші створювало неймовірно затишний затінок, тихо шелестіли час від часу сторінки. Схиливши голову на груди, Максим заснув.

Снилася йому велика жаба, що закидала у річку невід і ловила йому Золоту Рибку. Невід був  старезний, весь у дірках. Рибка дражнилася з Максимом, прослизаючи крізь них і показуючи йому золотого язика. Раптом жаба повернулася до нього, і він побачив обличчя двох сусідових хлопаків, які промоляли, дивлячись Максиму в очі: “Тятя! Тятя! Наши сети притащили мертвеца!”

Максим скинувся від штурхана і встиг помітити, як з колін йому зістрибнув кіт. На колінах, на розкритих сторінках Вербера, акуратно лежав великий смажений карась.

Кіт сидів біля Максимових ніг і вдоволено вмивався.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Будова

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© KF, 12-08-2009

Мишей приносили...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Консуело, 12-08-2009

Бриль мало допоможе...

На цю рецензію користувачі залишили 5 відгуків
© Залєвський Петро, 12-08-2009

[ Без проблем ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Захар ван дер Бюйтен, 12-08-2009
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 16.914520978928 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …
КОНСТИТУЦІЯ У КОМІКСАХ
Конституція у коміксах_medium_size у форматі PDF Конституція у коміксах_medium_size у форматі EPUB Брати …
Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …