І чого ті всі люди хочуть? Хто сказав – грошей? А хати? А щоб чоловік любив? А. ще щоб не пив? І щоб було здоров’я? І щоб діти були мудрі? І взагалі, щоб ліпше жилося! Усі прагнуть вдосконалити життя! Хоч то, може, замудро звучить, але... От як подивитися на ту ідею з бажанням поживитися та повеселитися? Отак ми з Наталкою вирішили одного разу вдаритися у вдосконалення. Почалося все з реклами в улюбленій газеті. Прочитали ми, як рятують людей (цією ж таки газетою розрекламовані) цілителі і цілительки, ворожеї, знахарки – і осяяло! А чому б і ні! Може, і нам спробувати? А то шукають роботу кобіти, а такого гарного заробітку не бачать. Все. Вирішено. Наталка буде цілителькою (в неї очі чорніші, та й сама симпатичніша), а я – помічницею (як же серйозній цілительці без помічників?)
Перше правило – подати оголошення в газету (зразки друкують в тій же газеті щотижня!) А ще кілька сльозливо-захоплених відгуків (де взяти? Правильно, в тій самій газеті!)
Друге – треба винайняти приміщення (ідеально підходять клуби і старі кінотеатри) для проведення сеансів.
А третє (і цей мій власний геніальний винахід) – заключити договір (ми ж бізнесові люди!) з підприємцями на Привокзальному ринку про торгівлю яйцями. Цебто, ми їх будемо постачати, вони – ними будуть торгувати. Яйцями.
Як, де ми їх візьмемо? На сеансах. Он, пані Світлана по три просить, а ми замовимо – по п’ять! Для вірності і міцності проведених ритуалів! На три яйця Наталка буде нашіптувати лист турецькому султану (треба ж щось і клієнту повернути), а два – підуть на нашу “приватну ферму“ – в продаж добрим людям. Все чесно.
От чого на яблука та на горіхи, або ще на квасолю ніяких заклинань нема, га? Треба придумати! Я б їх з такою охотою понашіптувала – та й на Привокзальний, або ще ліпше, до Польщі відправила – от би грошики потекли річкою!...
Ой, перепрошую, шановне товариство, захопилася мріями. Вернемось до діла.
Ось, значить, четверте правило. Воно велике трохи, слухайте уважно. Щоб клієнт повірив у наші здібності, треба ж обстановку довкола відповідну: білу скатерку, свічечки, образочки. А ще ж в аптеку збігати, купити ромашки та м’яти (о, а в мене ще якась є трава насушена!), оце ж ту травичку перемішати, пофасувати. Аякже, то ж цілющі, неймовірно чудодійні трави! Чудово діють на гаманці клієнтів! Вберемо Наталю в гарну хустку шалінову, американську, три колоди карт розкладемо, прикуплю ще якихось дзвоників, талісманів на Вернісажі (там такого добра повно!) Як нащо то все? Треба ж злі сили чимось відганяти, а в кишеню грошики збирати!
А-а, про головне не сказала? Як з людьми будемо говорити? В коридорі спочатку з усіх зберу гривень по тридцять за прийом, нажену трохи страху та суворості. А Наталя що скаже? Спитає, що вас привело до цілительки. А потім з розуміючими очима вас вислухає, розкладе карти. Поспівчуває, бо вам пороблено. А ще ви несете хрест свого роду. А ще вам заздрить жінка середнього віку, не дуже далека, але й не родичка, швидше подружка або сусідка (хто ж не має подружки чи сусідки?). А ще у вас в кутку кімнати жмуток чорного волосся підкладено (десь таки його знайдете, хіба у хаті всі лисі живуть?) А далі – талановитий Наталин язичок знайде про що говорити і що зцілювати. Згідно особистих зізнань клієнта і власної інтуїції. Люди ж за чим ідуть? Поговорити, порадитись. Та ще й готові за це гроші заплатити. Їм психолог потрібен, а не цілитель. Але психологи – то для американців. Ми ж віримо в заклинання і нашіптування. То ж і хапаємося за яйця та червоні ниточки, нюхаємо торбинки з травичкою. І не розуміємо, що треба хапатися – за власну голову! І що? ДУМАТИ!!! Ото ж бо. От ми з Наталкою придумали. Поїдемо для початку в Турківський район – там люди довірливіші, а за сеанс по в’язанці грибів будемо брати. Це так, на розкрутку. А там, дивись, і на багатші села перейдемо. Наберемось досвіду. Удосконалимось. А як добре піде – і до Києва доберемося. Будемо Януковичу розказувати, як йому було пороблено на тому яйці, що з ніг його збило і кар’єру поламало. Ото було файне яйце!!!
Але, знов перепрошую шановне товариство, то все мрії. А зараз – треба братися за роботу. Біжу в аптеку за ромашкою. Треба готуватися. Удосконалюватися !!!
