Ну шо, хлопче, вітаю тебе в моїй країні. Скільки там в тебе триває візит? Один день? Добре. Значить так. Зараз швиденько на полювання в Кировоградщину. На кого? Хе-хе. Побачиш. (дзвінок мобіли). Пробач. (кричить в мобілу). Шо значить “селяне поховалися”?! Так знайдіть! Ви там шо подуріли?! Забули з ким розмовляєте?! А ну дай мені шерифа! Так, вилупку, слухай мене уважно – якщо я через тебе осоромлюсь перед гостем з Заходу… Зрозумів?! Хутко! За дві години вже будемо у вас. І щоб не слова про Гаркушу. (вимикає мобілу). Сволота… Отже, пане Бруно, на чому ми зупинилися? З ким я зараз розмовляв? Та то таке… Шериф Нотин… Кировоградський розслабився. Селяне відбилися від рук, їм допомагає терорист Гаркуша. Бєспрєдєл. Скоро нема на кого буде полювати – всі в ліс побігли. Та нічого. Впораємося. Зараз тільки заїдемо до пана судді. Нащо? Так от і я думаю – нащо? Сиди собі, суди. Нє, він шо дитина мала, то його на полювання візьми, то ще кудись. А як на колядування не запросиш, аж плаче. Добре. Яка в нас далі програма візиту… Подивимось… (шурхотить паперами). Верховна Рада? На хріна вона йому? (шепіт) А-а… Так, шо ти теж з цих під… під… під чиннисть природних законів людства не потрапляючих? (убік) Хух, викрутився. (знову гучно). Сказав би раніше, я би тебе до Комітету з питань моралі завіз. Ото вже компанія збоченців. Самі хрінзна чим займаються на своїх засіданнях, а мені потім накази підписуй про заборону публічного вживання слова “зараза”. Якби Ви розум мали, Ви б такого не… Тьху! Знову якась гидота в голову лізе. Ото так тут поживеш, і потягне тебе знов до тихої Кировоградщини. Приїдеш в сей тихий куток, візьмеш двостволку, сядеш в джип… Е-ех, не зрозуміти тобі цього, хлопче. Ти сам звідки? Остеррайх? (убік). Де воно таке? (гучно). Один хрін. Такого як у нас ніде не побачиш. А ось і пан суддя. Здрастуйте, пане Зваричу! Як ся маєте? Ну то й добре. А це хто з Вами. Пан Шу… Нє, я його брати не буду. Де гарантія, шо він не втопить нашому гостеві по мармизі після обіду. Сказав не візьму, значить не візьму. Он у тебе з кишені пляшка виглядає. Шо? думав не помічу? Угу, а потім міжнародний скандал… Ах, ти ж… Їждай мерщій!!! (відсапучись) Добре, шо пан Юрген допоміг. Я би сам з ним не впорався. Хай там б’ються. А ми вже далеко (хіхотить). Та ні він не з ваших. То ми нашого Юрка-мента звемо пан Юрген фон Франкфурт. Але то довга історія. А ось і аеропорт…
