Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51622
Рецензій: 96047

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 16604, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.118.208.127')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Оповідання

Сни Верони

© Літо зі смаком Кориці, 04-07-2009
  Хвилини сповзають додолу…деякі звисають за кілька сантиметрів від підлоги… Вони тонкі наче павутинки…струни на яких грає Морфей.
  Під ногами числа…від нуля до дев’яти…числа, які складають безкінечність самого кінця, до якого швидше за все ніхто не доживе…не побачить Happy end і Брюс Уілліс не врятує Світ… числа… Різного кольору, розміру…шрифту. Таке враження, що на підлозі розсипана частинка Microsoft Wordу… Сидіти на числах, зізнаюсь тобі, доволі зручно, та особливо я вподобала зелену п’ятірку…не знаю чому, можливо через те, що вона була вкрита травою з ароматом Літа…
   Краще сісти на ліжко… Велике, зручне ліжко, обплутане клубком сонячного проміння, то все бешкетники Сонячні Зайчики, знову бавились у моїй кімнаті поки я шукала Тебе…
   Хм, не знайшла… Дощ, ти вмієш грати в хованки… Заховаєшся десь серед хмар, і  я знову ніяк тебе не знайду…
   Треба тобі подзвонити або смс написати…тільки потрібно спіймати мій телефон, який в цю пору року завжди перетворюється на чарівного метелика з різнобарвними крильцями… Візерунки… Там багато візерунків з твоїх слів…
…Кап-кап-кап…
   Двері в кімнату поросли диким виноградом, стіни вкрились тріщинами крізь які пробивалась трава і подекуди квіти…а зі стелі і досі не повідпадали хвилини…
   З книжкової полиці випала книжка – хтось постукав… то Кролик завітав до Сонячних Зайчиків, які як виявилось і досі були під моїм ліжком, зіграти партію в покер і випити філіжанку кави.
   Хм, цікаво…я ще не бачила кроликів які п’ючи каву аристократично відстовбурюють  мізинець.
   Може написати тобі в Інтернеті?.. Мабуть не вийде, бо з монітора вже хлюпає веселка…розливається по підлозі, перефарбовуючи числа… А вслід за нею, наче світлячки вилітають крихітні байти…
Грррр…. Грррр…..Гррррр
   За вікном спалахнуло і в зачинені шибки розбивались децибели звуку…
Тепер тебе шукало Небо…і знайшло, бо вміє краще за мене грати в хованки…
Кап-кап-кап…
   Дощ, давай зустрінемось завтра на третій хмаринці зліва від Сонця… Я чекатиму!.. Покажу тобі свою кімнату оповиту вранішнім туманом (вранці завжди так)...та познайомлю з Кроликом який грає в покер і п’є каву.
  

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

...

© Роман RemiK Котик, 05-07-2009
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.050790071487427 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати