(вулиця метрополіса: всі біжуть у різних напрямках; на обличчях – гемороїдальна зосередженість.)
Г о л о с з а к а д р о м. Сьогодні ми вирішили провести вуличне опитування на тему: Чи воно й справді Схід і Захід разом?
(до камери наближується старий В е т е р а н; слухає питання, відкашлюється й відповідає)
В е т е р а н. Ні, ні, ні! Ви от послухайте, шо я вам скажу. Цей Захід, трясця йому, завжди був проти нас. Коли ми брали Фермопіли, тоді я побачив, як західняки нас ненавидять. Той же Леонід… Шо? Шо значить бачив? Я його вбив! Але я, синку, цим не пишаюся. Це був мій обов’язок. Кожен перс на моєму місці зробив би так само – захистив свою Батьківщину. І ви, молоді, не повинні забути наш подвиг. І не допустити, щоби ахейці…
(В е т е р а н а відпихає від камери С т а р и г а н, інший перехожий)
С т а р и г а н. Нє, я не знаю як там на війні. Я не був. Я служив на відповідальній посаді: наглядачем у таборі. Так працювали там у мене всі: і східняки, і західняки. І голови я рубив без розрізнень, хто там з них хто. Демократія!
В е т е р а н. Демократія?! Ах ти ж, виблядок іонійський! Я так і знав, шо ти шпигун. Люди, ви чули, шо він сказав?!
С т а р и г а н. Тупий персе, хіба ти не знаєш, що демократія може стати в нагоді й нам усім?
В е т е р а н. Мало ми вас при Дарії різали! Казав я, шо ви від ахейців нічим не вирізняєтесь.
С т а р и г а н. Перське лайно, чи ти забув, хто дав вам цивілізацію?
(В е т е р а н і С т а р и г а н вихоплюють мечі та кидаються один на одного. За дві хвилини вони лежать у калюжі крові. На екрані напис: Схід разом!)
