Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51622
Рецензій: 96045

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 16546, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '52.14.201.233')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Мініатюра

Додому

© Діма Княжич, 30-06-2009

А було так синьо увечері,
що перехожі замість газет
несли білих гусей…
Микола Воробйов

Осінь. Я ішов додому.
Бувають такі хвилини, і чомусь найчастіше восени, коли тебе всього огортає ніби легенькою-легенькою золотою кольчугою. І відчуваєш себе натхненним і впевненим. І бачиш світ в ореолі золотих цяток, що групуються у сузір’я. Таке буває, коли, човгаючи по асфальту підошвами і поглядом, сунувши руки до кишень (клята звичка!), раптом зупинишся (чогось!) і озирнешся (чомусь!) і побачиш осінь. Всю одразу – і урочисті золоті вогні дерев, і листя на мокрому асфальті – ніби аплікація першокласника, просякнута клеєм. І хочеться (чогось!) стати на коліна, на мокрий асфальт, що місцями розмок і розлізся. Стати на коліна. Ні перед ким. Перед осінню. І (чомусь!) ясно чуєш мотив і навіть вгадуєш голос Раїси Кириченко: "На відстані душі, на відстані сльози, на відстані самого серця…".
Я ішов додому.
Парк. В нього теж є мелодія, в нього безліч мелодій, він майже композитор. Восени він тяжіє до блюзу, від нього віє спокоєм, медитативністю, дзеном. Так приємно буває сісти на лаву, не змітаючи з неї опалого листя, і дивитися крізь взолочені грати гілок на небо. І думати, хто ж заґратований – я чи небо? І наслухати, наслухати мотив, і вгадувати голос…
На відстані душі. На відстані сльози. На відстані самого серця.
Темніє рано. Я ішов додому, і наді мною згущувалися сутінки дивного кольору. Я не художник, тому не вмію його назвати. Мені він видається сумішшю бузкового і оранжевого. Як швидко полотно з сутінками покрило світле призахідне небо… Одна по одній розкривалися зірки – ніби хтось стріляв з мініатюрного револьверу у сутінки, і крізь дірки просвічувало вечорове сяйливе небо. І забута на лаві аляпувата рекламна газета на мить здалася мені казковим Жар-птахом від легкого подуву вітерця. І я придушив бажання кинути її в урну, що стояла поруч – раптом ця газета ще комусь видасться Жар-птахом? Адже наші душі зростали на казках. Казка живе і в нас, і біля нас.
На відстані душі. На відстані сльози. На відстані самого серця.
Вдома, випивши духмяного чаю, я почав писати вірш про побачене, перекреслював слова, рядки, і врешті перекреслив усе двома косими рисками. Враження були надто свіжими, щоби вкладати їх у слова і метафори. Спершу вони мають настоятися в пам'яті, як вино, і може десь у липні я згадаю цей осінній вечір, і захмелію, і мені вдасться вірш… Бо пам'ять завжди підкаже все, що справді дороге тобі. Omnea mea mecum porto.
На відстані душі. На відстані сльози. На відстані самого серця.
Я спав, тому не міг бачити, як впав не місто перший сніг, ніби товчені перли. А  гострі списи трав, ще гострі, не могли з ним примиритися, кололи й скидали його. Передові загони снігу були подолані, але вже чутно маршові кроки сніжних легіонів. Вони переможуть. Так треба. У зими своя пісня. А мені снилося літо і її засмага.
На відстані душі. На відстані сльози. На відстані самого серця.
Може, я і досі йду додому?

9.11.08.  

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

Гарно

© Надія, 05-09-2009

Всі ми завжди ідемо туди...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Консуело, 30-06-2009
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.049455165863037 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати