Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2606
Творів: 47448
Рецензій: 92266

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза

Втрачене покоління

© Захар ван дер Бюйтен, 19-06-2009
Жора – чоловік трохи більше сорока років. Він яскравий представник алкоголічної суворості та сільської справедливості.
Тося – дружина Жори. Їй близько сорока років. Працює на почті. Типова сільська жіночка з грудьми на пузі та сракою на два стільця.
Петя – старший син Жори і Тосі. Йому сімнадцять і наступного року його заберуть до армії. Доля його передбачена заздалегідь. Користується популярністю у місцевих блядей та городських пиздюх через постійний статевий голод.
Стьопа – молодший син Жори і Тосі. Йому п’ятнадцять.Вміє смачно матюкатися – наслідок важкого дитинства.
Марго – місцева «звєзда». Створіння з сігарєтою в зубах та пляшкою пива у руці.
Міша – молодий комбайнер. Впертий та гордий.
Василь – старий комбайнер.Сентементальний та постійно ностальгуючий мужчіна.
Едуард Модестович – агроном з районного центра. Підарастично налаштований упездень. Йому трохи за тридцять.
Оксанка – місцева цицьката блядь.
Стефанка – місцева губата блядь.
Баба Килина – нікому не потрібна наволоч невизначеного віку.

                                                   Дія перша.
Жора разом з Мішою та Василем товчуться біля єдиного в селі комбайна, який вперто відмовляється працювати і все це у переддень збору урожаю пшениці.
Міша: Да єбісь воно все в рот, я їбав його рємантірувать!!!
Василь: Я теж кажу, що краще серпом хуячить, як колись у давнину було.
Жора: Ви хлопці не пиздіть багато. Комбайн треба зробить бо діла не буде, а як не буде діла не буде і грошей, а без грошей піздец як заїбато жить, я вам скажу. Вопроси єсть?
Міша: Тут все мінять нада. Де ми запчасті візьмемо?
Василь: В пизду запчасті, треба брать косу і в поле, як колись у давнину було.
Жора: Вася, роднєнький, ти хоть і старше за мене, але по їбальнику получеш. Давнину він згадав: серпом, косою... а зарплату як – талонами на сахар хочеш получать? Так, досить тут розбазарювать трудочаси, ви рішайте вапроси з тєхнікою, а я на  почту – дєла в мене там.
Жора залишає Мішу та Василя наодинці, а сам впевнено крокує до почти.
Міша: Заїбав. Роботяга знайшовся. Щоб усі так робили то странє настав би піздец.
Василь: Раніше за таке стріляли, а зараз цілують в сраку.
Міша: Як мені це остопиздило.
Василь та Міша з сумом дивляться в далечінь де безмежно майорять широкополі лани та пшениця.
                                                    Дія друга.
Жора заходить на почту де за стійкою сидить Тося – Жорина дружина. Вона жадібно гризе яблуко сорту «саблуки» та читає модній глянцевий минулорічний журнал.
Жора: Чого всілася? Тєлєграфіруй.
Тося повільно підняла очі, в яких світилось табло: «ніхуя собі заявочка».
Тося(протяжно): Здрасттттєєє...
Жора: Давай без виїбонів – мені нєкогда з тобой балакать.
Тося(ображено): А шо такое?
Жора(грізно): Блядь, ти шо поглохла геть?! Прийду додому я тобі покажу «шо такое?». Ти подивися на неї  - «шо такое?». Я тобі таке «шо такое?» устрою. В ігри вона зі мною гратись рішила. Бігом тєлєграфіруй в область. Потрібні деталі на комбайн «Нива». Пиши які....
   Наступні десять хвилин Жора продовжував сварити жінку, а між тим надіктовувати телеграму.
                                                   Дія третя.
Петя разом з Оксанкою та Стефанкою лежать на сіні у хліві. Вони тільки що добряче поїбались, а тепер статично продовжували потіти та пиздіти.
Стефанка: Бля буду мене ще ніхто так не їбав.
Оксанка: Це точно. Я неділя срать не зможу.
Петя(посміхаючись): Заїбісь погуляли. Яйця звинять і досі.
Тим часом до хліва заходить Стьопа – молодший брат Петра.
Стьопа: Що знову займались статевим дебілізмом.
Петя: Іди нахуй.
Стефанка: Малий, а в тебе тьолка вже була?
Стьопа: З такими дойками ще не було.
Оксанка: А йди сюди я посмокчу.
Стьопа: Я до мінету не охочий. Ти краще дай їбати.
Оксанка: Шустрий малий, ходи сюди.
В чотирьох вони продовжують займатись сексом.
                                                    
                                                   Дія четверта.
Міша та Василь стоять біля комбайна, в цей час до них несподівано підходить агроном Едуард Модестович. Він людина вчена тому розмовлає виключно російською.
Едуард Модестович: Добрий дєнь! Что стоім, что делаєм?
Міша(з прохолодою в голосі): Обсуждаєм міравую палітіку!
Едуард Модестович: І что же вас будоражит?
Василь: Зранку будоражить желудок, вдень – комбайн, а ввечері жінка.
Едуард Модестович: Нужно  любить жизнь, любить людєй. Вот ви Міша любітє Васілія? А ви Васілій – Мішу?
Міша: Кругом одні підараси. Повбивав би виродків.
Агроном помітив  в Мішиних словах загрозливі нотки.
Едуард Модестович: Ну пачєму же? Ваши рассуждєнія от нє знанія прєдмєта.
Міша: А ви, я бачу, багато знаєте!
Едуард Модестович: Знаю, вєдь нє даром учілся я в інстітутє столько лєт. Мужская любовь више разнополой і духовно і вообщє.
Василь: Колись тих підарасів пиздили гиляками. Повиганяли геть усіх з села, але я чув, шо десь у Києві їх повно і всі в одному місці сидять і думають.
Міша: Мабйть хуйово думають?!
Едуард Модестович: То чуть другоє. Но хочу сказать, что закритиє спецклуби єсть по всєй странє. Захотітє  я вас как-нібудь проекскурсірую.
Василь: Та  нє не треба я якось більше жінку люблю екскурсіровать.
Поки Міша, Василь та Едуард Модестович розмовляли підійшов Жора.
Жора: Здраствуйтє Едуард! Какого хуя моїх комбайнерів отвлєкаєм? Шо, блядь, нема шо дєлать? Так я роботу щас найду.
Едуард Модестович: Почєму сразу крічать? Развє нельзя спокойно?
Жора: Ти ще трохи попизди і хуєм тільки акварельні картинки малювать будеш, тримаючись руками за крєсло-каталку. Пойняв підарас?
Едуард Модестович(ображено): Уйду я от вас
Жора: Пиздуй вже зараз бо точно будеш кров’ю харкаться.
Едуард Модестович (йде геть): Я буду жаловаться.
Жора: Своїм жалуйся!!!
Міша: Шо з запчастями?
Жора: Запчастєй хуй да ніхуя. Короче пішли бухать.
Міша: Як мене це заїбало
Василь: Раніше все не так було.
                                                     Дія п’ята.

П’яний Жора прямує додому. Йому назустріч йде Марго. Її лице пофарбоване дешевою косметикою, коротка спідниця «міні» ледве прикриває її худу задницю. Вона смалить та п’є пиво.
Жора: Шмара, добрий вечір! Куда пиздуєш?
Марго: Пиздуєш тільки ти Жора.
Жора: Звідки така борзота? З телевізора? Я його в тебе на голові розіб’ю.
Марго: Хамло!
Жора: А ти хуйло(регоче)
Тут звідки не візьмись пролунав голос, то була Баба Килина.
Баба Килина: Хто там матюкається? Зараз міліцію позву.
Жора: Пішла нахуй! Хуй до тебе хто приїде, стара пизда.
Баба Килина: Я сказала!
Марго: Та завали своє їбало.
Жора: Ніхуя собі Маргоша, оце ти пизданула.
Марго: А хулі блядь, я теж не пальцем роблена.
Жора: То шо може підем у кущі, а треба стрес знять. Не повіриш  - так заїбався.
Марго: Пішли, тільки не довго бо я до сестри.
Жора: Не сци падруга днєй моїх сурових.
Жора та Марго йдуть у кущі. В цей час десь далеко у сільському клубі лунає типова для таких місцин пластинка: «Малолєтніє шалави на тусовку собралісь». Щоденно п’яні молоді дівчата та хлопці радісно танцюють під чудернацьку мелодію. Після клубу вони будуть займатись сексом на холодній землі і мріятимуть про машину, будинок та краще майбутнє.
                                                            Кінець.




Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Правда жизнi

На цю рецензію користувачі залишили 4 відгуків
© Олег Derim, 20-06-2009
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.0232670307159 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …