Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2584
Творів: 46994
Рецензій: 91407

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Альтернативна історія

Лови на москаля. Законченiє.

© Захар ван дер Бюйтен, 19-06-2009
"Завтра їдеш у країну москалiв. Оцей хлопець покаже де се," такими словами зустрiл мене слiдучого дня Ботiй.
Хлопець - бородань, стоявший перед троном - прогучал:
"Гiблая ета затєя, к маскалям iттi. Старiкi бают, што iсчо нiкто живим ат нiх нє вазвращался."
Пояснил менi Ботiй, же се єсть амбасадор од Великого Новгорода. Без страху здецидовал-єм слiдовати за новгородцем, знаючи, же держава єго єсть учасником Ганзи, паче править там поважна династiя старовинна - Демократiя. Видiлил для мандрованiя Ботiй не лише сто союзних Халiфату козакiв, але i сам поїхал зi своєю гвардiєю.
Багато часу минуло поки доїхали-сьми до пiвнiчного лiсу неосяжного, где юж i новгородець не мiгл дати ради. Бардзо втiшили-сьми, увидiвши в нетрях халупу, з коїй вишедший человiк запропоновал довести нас до москалiв. Розпитавши го, дiзнал-єм ся, же се єсть жрець культу Сусани, богинi поганської. Яко же дiшли-сьми до трясовини, то сей провiдник залiзл на дерево, i, стрибаючи по гiлках, побiгл десь. Гукнул-єм му: "Де ти нас запровадил? Тут самi болота!" на що почул-єм регiт: "Туда тiбє, лях, i дарога!" Гримнул-єм му обурливо: "Який я тобi лях, лайдаку?!" лєч, бою ся, мене юж не чул.
Лише завдяки хисту гвардiйця Ботiя здолали-сьми перейти сю трясовину. Мовивши: "Я девлет баша, я кузгун леше," сей смiливець зламал галузку i, мацаючи нею по дну, зiйшол в болото. Слiдом пiшли-сьми i живими дiстали-сьми суходолу, где i помiтили-сьми село. Пiзнiше юж спитал-єм у єднего козака про значенiє слiв гвардiйця. Козак мовил так:
"Перекладається се "або голова держави, або вороняче падло" чи по козацькому "або пан, або пропав""
Трохи знаючи козацьку, потлумачил-єм се як "aut vincere, aut mori" - єще єдне пiдтвердженiє слушностi застановленiй наших анцесторiв римських.
Село, до коєго прибули-сьми, i було країною москалiв, альбо, як самi єя iменують, Дєрєвня. Село се єсть та березi рiчки Маскви. Народ добрий, тихий i незлобивий. Вiровизнанiє поганське (все та ж богиня Сусана). Править селом князь-жрець Лєший ХIII, мешкаючий на околицi лiсу i зводячий з путi iноземцiв, коїми он лякає своїх subjecti, а також доносить покрученi звiстки з чужих країв. Для того вшисци москалi переконанi, же Гамерика мрiє одiбрати у них їхнiй лiс. I як не переконовали-сьми, же Нова Галичина навiть не вiдає про їхнє iснованiє, паче i своїх лiсiв вистарчає, нам не повiрили.
За тиждень виїхали-сьми додому. По дорозi Ботiй спитал мене:
"Дiзнався я з лiтопису москальського, що всi мiсiонерськi експедицiї християнськi з Роксоланiї були потопленi Лєшими в тiй трясовинi - чи ж не шкода тобi сього? Може все ж варто було навернути їх на вашу вiру?"
Подумавши одповiл-єм:
"Стало ся якнайлiпше, убо не вiдомо чи не зазнали-бисьми лиха вшисци ми з такого вчинку."
Ботiй посммхнул ся:
"Добре, що ти зрозумiв головну мудрiсть свiту - не втручайся."
Повертаючи ся през Мєнськ, зустрiл-єм таки ту литвинку i стал-єм єя третiм мужем. Дивувал ся сьому Ботiй, прецє в єго краю человiци мають багато дружин, обаче в краях наших се, Богу дяковати, навпаки, а за перелюб мужiв карають на горло (сон мiй таки ся справдил - Димiтр не встоял перед чарами iнної i бул справедливо страчений). В'єнц, мовивши Ботiю єго ж "не втручайся," пожегнал-єм го.
Так ся i залишил-єм в Литвi, здiйснивши свою мрiю увидiти на власнi очi москаля i одруживши ся з найвродливiшою жiнкою свiту, чого i вам бажає, з подякованiєм за прочитанiє сих записок,
Захарiуш Бюйтенський.

=========================

Джерела натхнення:
1. "Дворянские выборы, часть вторая, или Выбор исправника", Григорiй Квiтка-Основ'яненко.
2. "Ганнуся", Григорiй Квiтка-Основ'яненко.
3. "Польская анархiя", Павал Ясенiца.
4. "Людвисар", Богдан Коломiйчук.
5. "Beyaz kale", Orhan Pamuk.
6. "Страна благоденствия", Исмаил бей Гаспринский.
7. "Nosferatu", Friedrich Wilgelm Murnau (кiнофiльм).

=========================

ПРИСВЯЧУЮ
сю повiсть першiм її читачам:
- Наталцi, чия пiдтримка переконала Мене вiдмовитися вiд анiгiляцiї твору;
- NATALKA D, чия мужнiсть у подоланнi мови твору, надихнула Мене продовжувати його й далi в тому ж дусi;
- Богдановi Коломiйчуку, чиє кровопускання Моєму персонажу допомогло остаточно зрозумiти чим твiр має закiнчитися.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© NATALKA D, 21-06-2009

А і я подякую, Захаре,

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Наталка Ліщинська, 21-06-2009

Ну, ось, Захаріуше! :-)

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Богдан Коломійчук, 19-06-2009
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 12.066191911697 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …
КОНСТИТУЦІЯ У КОМІКСАХ
Конституція у коміксах_medium_size у форматі PDF Конституція у коміксах_medium_size у форматі EPUB Брати …
Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …