Черговий чемпіонат світу з футболу звалився на мене, як сніг на голову. Я ще не встиг оговтатися від минулого. Вся квартира була оплетена павутинням, стеля засиджена мухами, весь балкон був закладений порожніми пляшками від пива. Відро зі сміттям, яке я вже чотири роки як не знаходив часу викинути, було вщерть заповнене обгортками від солоного арахісу та сухариків. Весь цей безлад пояснювався просто - моя улюблена команда на минулому чемпіонаті посіла лише четверте місце, тому я досі не міг оговтатися від цієї жахливої драми. Цікаво, як то воно буде цього року ?
Я на рік вперед забив собі відпустку на червень місяць і мав усіх у дупі. Щоправда, кого саме - я достеменно не знаю. Може, дружину ? Цікаво, я одружений , чи ні ? Чи досі ходжу холостяком ? Треба буде в когось запитати, може в матері чи в батька, якщо вони ще живі звичайно. Цікаво, вони ще живі , чи ні ? Щось давно вони не просили мене винести відро зі сміттям . Може, погано себе почувають ? До речі, про відпустку … Я щось , чесно кажучи, трохи забув, де я працюю. І ким. Востаннє , перед минулим чемпіонатом, я, здається, працював вантажником на маргариновому заводі. Пам"ятаю, ми якось уночі завантажували вагон двадцятикілорамовими ящиками маргарину. Коли ж це було ? А здається, наче вчора.
Добре, що зараз у мене є телевізор і я маю змогу дивится чемпіонат з футболу. Я обов"язково перегляну всі матчі , а особливо ті, де буде грати наша збірна. Сподіваюся, наші виграють. Мусять виграти, інакше і бути не може. Бо якщо не виграють - я ж просто помру.
