Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2551
Творів: 46234
Рецензій: 90337

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Мініатюра

Коли вона була Людкою

© Зоряна Биндас, 02-06-2009
Людмила Вікторівна була одним з найкращих косметологів того маленького містечка. Шкіра її обличчя завжди випромінювала здоров’я і для всіх тамтешніх жінок була еталоном краси і доглянутості. Саме тому у неї від клієнтів відбою не було
Коли Людмила Вікторівна була ще Людкою, то зовсім не мріяла про косметологію, вона хотіла стати кравчинею, але життя склалось інакше..
Ще була дівчинкою-тінейджером, вона любила щось видушувати.  Як і в більшості дівчаток такого віку, шкіра на її обличчі була не найкращою: не треба було дуже приглядатись, щоб побачити великі прищі в Т-зоні, жирний блиск на щоках і лобі, та ще й вугрі на носику і підборідді.. Але Людка не дуже через те непокоїлась, навпаки, інколи раділа, вона ж обожнювала видушувати прищі і вугрі. Вона захоплено спостерігала, як з великих прищів вибризкує гній, інколи прищі були такими великими, що гній, який видушувала Людка забризкував дзеркало. Вона отримувала від того справжній екстаз. Їй подобалось, як жовтуватий гній вибризкує з горбиків на шкірі і вона мріяла про великі гнояки, які вона дуситиме і дуситиме. Людці здавалась, що коли вона позбавляється таким чином від гною у прищах, то ніби вивільняє енергію.. Вона завжди насолоджувалась тим процесом. Дівчина видавлювала гній нігтями на двох вказівних пальцях. Довго роздивлялась знайдений горбик, брала його вказівним і великим пальцями правої руки, оцінюючи вибухову силу прища, а потім повільно двома пальцями, дівчина надавлювала на горбик так, щоб гній аж вистрілював..
Вугрі давити було теж цікаво. Чорні цятки перетворювались на таких собі хробачків, які повільно виповзають зі своїх нірок. Одного разу їй навіть сон приснився, що вона видавлює вугрі з підборіддя, а вони вилазять такі довгі-довгі.. потім вона розуміє, що то зовсім не вугрі, а справжні хробаки. Вона тягне їх з обличчя двома руками, вони що далі, то товстіші стають.. Слизькі і жирні довжелезні хробаки все ніяк не хотіли витягуватись і були безкінечно довгими…
Після того сну дівчині стало трохи бридко щось видушувати на своєму обличчі, та й , здається, тільки зараз вона помітила, що її шкіра не надто приваблива: місця, де колись були прищі, довго мали червоні сліди, проблемні ділянки густо були всіяні більшими і меншими прищиками, в жирних місцях майже завжди були гнояки, а на носі вугрі… В значній мірі лице у дівчини було проблемним через те, що вона постійно шкрябала, роздряпувала, видушувала щось.
- Як би чудесно було мати гарненьке личко,але попри те, мати нагоду займатись улюбленою справою – думала тоді Людка.
Після тих хробаків, які наснились дівчині, вона таки не могла більше знущатись над своїм лицем. Їй здавалось, що вся шкіра перетвориться у великих довгих паразитів, і слизькі жирні хробаки лізтимуть з її щік, лоба, носа….Вже за кілька місяців обличчя Людки дуже змінилось: подекуди від великих гнояків полишались ледь помітні плямки, на носі було лише декілька чорних цяток.
– Ви знаєте, дівчата, – розповідала Людка подругам, – щоб мати гарну шкіру обличчя треба просто менше до неї лізти руками.. Ото я перестала видушувати прищі, і результат на лице.
– А як же твоя дурна маніакальна звичка все дусити? – питала колежанка.
– Та я від неї не позбулась, але на щастя в мене для того є кіт, – посміхалась дівчина.
– Ти дусиш кота? Чи в твого кота прищі є? – дивувались дівчата.
– Та ні, в кота є блохи...

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Класична новела

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Юрій Кирик, 28-12-2009

Натуралістично :-) Тим, хто боїться крові, мліє від вигляду гнояка, не читати!

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Наталка Ліщинська, 03-06-2009

)))))))

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Захар ван дер Бюйтен, 03-06-2009

Яке щастя!

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Любов Долик, 02-06-2009
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.72192311286926 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …
Поклик минулого, заради порятунку майбутнього
Не дивно, що коли на вулицю приходить весна, та ранкове небо починає освітлюватись новим життям, у більшості …
Топ-4 Великих книжок
Пропонуємо вашій увазі добірку з чотирьох великих романів Велич книги ніколи не вимірювалась кількістю …
Ірен Роздобудько «Прилетіла ластівочка»
Ми знайомимося з 99-літнім чоловіком – містером Ніколасом Леонтовичем (Ніком Лео) – у домі для людей …