Завтра тиждень, як я тут. Висновок – літературна майстерня самозакоханих. Наявні групки, які обговорюють виключно створене всередині групки. Жваво обговорюють стиль і мову. На мою думку це важливо, але чи головне? Де єдність змісту і форми? Де за цим усім читач?
Чому книги Януша Вишневського розкуповуються і по 60-80 грн.? В них є життя. Часто драма життя і його трагедія. Людина мисляча хоче щось співпереживати, над чимось задуматись. А тут, з цього, що я прочитала, хіба „ДЕНЬ МАТЕРІ” дає поживу для душі, а решта для розуму. Шкода, на цьому Олімпі не до читача...
