Знаю, ти несильно просиш, але я розповім як то було …
На Паску всі вимелися з Києва, з гуртяги, а я залишився. До кінця не можу зрозуміти чому, але маю багато пояснювальних записок: бо фінансова скрута, бо сесія, бо треба робити вигляд, що усердно вчусь, бо атеїста(так би запротестувало багато людей), бо нарешті побуду сам. Остатній, напевно, вирішальний фактор.)) Словом, мені добре. Сподіваюсь це не самообман.
Найкраще в цій ситуації, це коли тобі не тре вставати до 12 години вдень(бо так треба), а можна спати допоки не знудить, до 14-15.00 . До речі, мною зафіксовано, що перегляд найкращих снів припадає на час з 10.00 до 12.00 ранку. Це так, на майбутнє. Бо ж страх скільки людей встають багато раніше, і можливо тому не бачать снів взагалі, або ж не дивляться найкращих. Отож бо й воно! Так що мотай на вус, поки є можливість. Мене вирублять з ефіру рівно через 5 хвилин))
Далі можна сидіти вночі так довго, поки не почне світати. Не треба прибирати. Уявляєш, взагалі!! А навколо суцільний впорядкований і хаотичний безлад. Напевно так би і жили собі вільно речі, якби їх ніхто не складав)) І можна палити багато свічок і аромопатиків, і не хвилюватись, що це комусь не сподобається, або що спалиш хату…
А ще можна взагалі не тривожити жалюзі, і ніколи не знати яка нині погода, а лише здогадуватись. Зрештую для чого маю той космічний інтернет, за який вивалюю четверту частину своєї знову ж таки «космічної» стипендії. Можливо не люблю підіймати їх ще й тому, що перше, яке бачу – це така велика мозаїка на будинку – серп і молот. Нє, ну вона така, знаєш, розцяцькована і навіть кольорова, але якось не дуже мені до душі. Та й взагалі все радянське мозаїчне мистецтво в мене якоїсь особливої радості не викликає. Як, врешті, і все інше, що пов’язане зі словом «радянський».
Буду уявляти як там розпускається молоде листя, бо в іне-ті таке навіть шукати влом. Добре, коли не хочеться їсти, і не треба виходити з дому, щоб купляти харч. Можна ходити на кухню і робити чай. А це взагалі унікальна процедура: набираєш води в чайник, просячи Бога, щоб там не було якихось шкідливо-смертельних речовин (така та вода тут біла і каламутна, з дивним присмаком металу. До тями вона приходить лише після кип’ятіння. В сенсі, вона чомусь стає зеленуватою, але хз, так певно краще, інших перспектив поки не видко.) Звісно краще було б купити фільтр і не ризикувати життям щоразу, як захочеш чаю чи...чаю. Просто в нас кави вже давно нема. Але про що ж я потім буду спілкуватися з Богом? Навряд чи трансцендентальні парадигми культурологічного переосмислення цінностей можуть його зацікавити)
Можна проводити дослідження з різного роду димом. Ось наприклад, цигарковий можна порівняти з барвником, який показує який ти з середини. Я молочно-прозорий, і мене дуже багато. Дим від аромо патиків не звичайний. Він розносить приємний штин на цілий блок. І завжди пнеться вгору, вимальовує дивні видовжені фігури від випадкових подихів повітря. Дим від свічки завжди дуже приємний і клубчастий, схожий на химерне створіння. Його дух ще довго потім витає кімнатою, ніби добрий привид. Сірники, нажаль закінчились, від спалахівки ефект зовсім не той. Але я точно знаю, що з дитинства обожнюю той запах задутого сірника.
Словом, можна робити абсолютно все, і водночас абсолютно нічого. Але ніхто не питатиме «що й пощо». Просто так є… і на все вистачає часу навіть якщо толком нічого й не робиш. Він тягнеться повільніше, ти з ним у згоді. І не існує самотніх людей. Самотність сама по собі - ідентична натура. І коли вона приходить, то ти вже не можеш бути самотнім. Бо вас уже як мінімум двоє))
Отже, нас було двоє і більше нікого, кого б ми хотіли бачити. Ми почувалися справжніми холостяками. І навіть зовсім не зле було. Але чого ж тоді те добро проходить так швидко? А час тягнеться яко найдешевша гума, і стає так нудно, що починаєш дертися на стінку. А потім розвивається залежність від Вкантахцє. Він стає схожим на холодильник, бо ти відкриваєш його кожних 5 хвилин, з надією, що там з’явиться щось нове. Хоч він давно вже найпорожніше місце в моїй хаті…Блін, я скоро заросту бородою і лінню, перестану їсти, стану буддистом, втоплюся у горах сміття, мої очі звикнуть до вічної темряви…бррр…
Ай, ну його до бані! Я пішов шукати людей…
