Ванесса Параді(«Один шанс на двох»)виконує роль тендітної, слабкої невдахи німфетки Адель, яка вирішує покінчити життя самогубством, шляхом падіння з моста у холодну річкову воду. Чому холодну? Тому що зима. Чому з мосту? Тому що з веж кидаються лише літом та й всі місця вже заброньовані.
А поки сантиметр за сантиметром самогубець-початківець наближається до межі, у стороні стоїть і спокійно палить сигарету метатель ножів Габор(Данієль Отой). Помітивши дівчину, він намагається її відмовити від необдуманого вчинку , але Адель стоїть на своєму, а точніше стрімко падає у річку. Результат: обоє – і дівчина і чоловік опинаються в машині «швидкої допомоги».
Вже у лікарні Габор вмовляє Адель бути його мішенню...
Іронічна, сумна, дещо казкова та незвична «Дівчина на мосту» у 2000 році була фаворитом на церимонії вручення поважної французької премії «Сезар» - аналогу американського Оскара. І хоча стрічка Патріса Леконта у восьми номінованих категоріях виборола лише одну(«краща чоловіча роль» Данієль Отой), шанувальників серед критиків та глядачів від цього не поменшало.
Сценарист Серж Фрідман вигадав цікаву історію про щастя, написав чудові діалоги, які дивним чином хочуть залишатись у пам’яті назавжди. Переглядаєш фільм знову і знову щоб вловити іронічні мотиви, посмакувати дисертом трохи сумного, трохи чорного, трохи саркастичного гумору. Монолог-пролог Адель на початку фільму можна без сумнівів занести до уявного «залу слави».
Молода Параді та поважний і трохи грубоватий Отой органічно виглядають на екрані, вони навіть не грають, а живуть у не справжньому світі; довершено передають почуття своїх героїв: вона – довірлива, ніжна самаритянка Адель, він – розбитий життям метатель ножів Габор. Вона розтопить його серце, він вселить в неї впевненість та віру в себе. Разом вони знайдуть те, що так довго шукали і від чого тікали все життя.
Чорно-біла картинка «Дівчини на мосту», концентрує увагу на головних героях, їхніх діях та як найкраще пояснює суть самого фільму – життя ділиться на чорні та білі смуги і лише від тебе залежить, які з них будуть домінувати.
Фільм Патріса Леконта історія двох самотніх людей, які віддають своє життя у руки фатуму, історія болю, розбитих сердець та загублених душ.
