Сьогодні в офісі наша нова касирша Оля, така собі юна дівуля з довгим волоссям та великими темними вугликами очей. Кінець робочого дня, сидимо в бухгалтерії лише я та вона. Чутно лише стукіт клавіатури та гудіння компів.
- Може ввімкнеш музичку, - пропонує Оля.
- О, зараз створю романтичну атмосферу, - подумав я собі, - вибрав мелодичні композиції Енігми, пісні Петри Магоні, трохи свінгу, трохи джазу. Як кажуть ЗЕ БЕСТ.
Сиджу і боковим зором очікую реакції Олі, дивлюсь на її обличчя, яке поступово стає задумливи, потім замріяним і зрештою знудженим.
- Такі сумні мелодії, давай краще з телефона послухаєм.
Почала лунати "Белая стрекоза любви" Квестів, "Сука-любовь" Барського, це той що з фабрики.
Наметав, блін, бісеру:)
