Воно сидить під давно потухлою піччю, закриваючи час від часу ручками очі. Мохнате, добре, але трохи налякане створіння Воно. В воно немає імені. Воно й звуть ніяк.
Великі сльози скапнули на стареньку жилетку. Це треба ж було знайти в книжках значення імені, яке насправді виявилося звичайнісіньким словом. Колись було ім’я, так. Тепер його нема, це звертання до середнього роду однини.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design