- Шефе! Ця гігантська дивовижа явно штучного походження! – схвильовано рапортував Арг Ендурмас командирові свого космічного корабля-розвідника.
- Та ну?! Хто б міг подумати, що ми зустрінемо тут розумне життя? – здивовано процвірінькав Сеудг Разхя Лшють.
Вони обнишпорили масу комет, схожих на рідну, але несподівано знайшли космічне судно поблизу величезної планети, яка ніяк не могла породити життя.
- Дозвольте контакт, - майже благаюче витьохкав вчений, що вдивлявся у незвичайний об’єкт, котрий цілком затуляв усю чорноту космосу.
- Звісно, звісно… Нарешті ми знайшли те, що так довго шукали у глибинах безмежного Всесвіту, але нагадую всім: обережність, обережність і ще раз – обережність.
Капітан особисто наглядав за усім, керуючи операцією. Велетенська волохата морда чудовиська із чужинського корабля налякала членів екіпажу, однак, досвідчений Сеудг Разхя Лшють контролював кожен м’яз свого обличчя. Він до такого був готовий, хіба інша форма розумного життя мусить з вигляду нагадувати зарфіка? Більше того, командир добре розумів, що чужинці напевно відрізнятимуться від мешканців Зарфи. Хоча хто знав, що аж настільки… Капітан змусив себе посміхнутись до інопланетянина.
Минуло кілька зарфінських діб і Сеудг Разхя Лшють уже не міг видушити усмішки, він жахливо втомився… Істота не йшла на контакт, дослідження показали, що рівень інтелекту створіння ніяк не дозволяє збудувати космічне судно і бути його пілотом…
Цю неймовірну шараду вони штурмували з різних сторін дуже довго, але розгадати її так і не змогли. Усі попередні покоління астронавтів, що шукали розумних братів, здавалось, осудливо дивляться на недолугі спроби своїх нащадків. І як не шкодував Сеудг Разхя Лшють, та врешті-решт наказав: «Ми повертаємось додому…»
Супутник спалахнув у атмосфері, до останнього моменту за показниками життєдіяльності пасажира-собаки слідкували з Центру управління польотом...
- Через кілька років туди полетить людина! – впевнено і голосно, щоб почули всі у залі, промовив невисокий опецькуватий дядечко, аби якось перебороти напругу й слабке почуття вини. Він знав, що залишки супутника і рештки пса у ньому догоряють в цю мить…
Через сім літ, 12 квітня 1961 року, людина вперше власними очима побачила свою планету збоку…
