Намалюй мені Сонце і я повірю, що воно справжнє… Можливо я навіть відчуватиму
його тепло…
Намалюй мені небо і я повірю, що воно блакитне та безмежне…
Намалюй мені світ і я повірю у те, що він існує… Залиши мене там і я житиму…
Намалюй мені крила і я навчусь літати… Літати десь у просторах блакитного, намальованого, але такого справжнього неба…
Намалюй мені серце і я відчуватиму, яке воно гаряче…як воно шалено б’ється…як воно хоче належати тобі…
Намалюй мені день і я вже не зможу прожити його без тебе…
Намалюй мені сни і я ніколи не засну, якщо там не буде тебе…
Намалюй мені життя і я помру, якщо ти тільки цього захочеш…
Намалюй мені історію, яку я забуду, якщо в ній не буде нас…
