Одного разу Його серце зрозуміло, що втратило Любов, прекрасне відчуття, яке дарувало Йому незабутні хвилини щастя та легкі білосніжні крила. Він навчився літати. Любов пішла нічого не пояснивши, Вона забрала з собою двох вірних друзів, без яких життя Його серця стало байдужим та порожнім: віру і надію. Грюкнувши дверима, безслідно зникла. Його серденько шукало Її та ніде не знаходило, воно відчайдушно кидалось в обійми Інших Сердець, але нікого там не було. Ходили чутки, що Любов померла, минула, або ж що Її взагалі не було. Та Він не вірив, наївно гортав телефонний записник сподіваючись знайти номер блаженного відчуття Любові.
Час не погодився зупинитись і допомогти, так минула Осінь і у місто на гастролі завітала відома примадонна Зима. Якось морозного ранку Його серце знайшло омріяний номер, воно поздзвонило... Подзвонило, щоб попрощатись, бо колись так і не встигло цього зробити...
- Ти з’явилася, коли я тебе не чекав… Ти просто грубо увірвалася у моє життя і навіть не запитала, чи хочу я щоб ти залишилася… Та я хотів…Я хотів бачити тебе кожну мить, я неминуче хотів ловити кожен твій погляд… Хотів тримаючи тебе за руку іти вперед… Хотів належати тобі… Просто хотів! Невже ти не чуєш мене?!! А може не хочеш?..
З часом ти стала повітрям, ти текла по моїх венах і поступово вбивала мене… руйнувала і робила своєю іграшкою… Та я цього хотів. Ти вкрала мене з цього світу і поселила в світі стражденного щастя…
…Та раптом ти зникла, розчинилася, так наче тебе і не було ніколи. Пішла і забула забрати мене з Раю, який перетворився на Пекло…
Твої очі, губи все зникло… Залишилася лише чорна порожнеча і тиша, яка кричала від болю… Серце, яке проклинало тебе, ненавиділо і все одно кохало… Ти брехала мені, а я вірив і навіть зараз вірю… Це ти навчила мене не відрізняти кольорів реальності… Знаєш, а я і зараз їх не відрізняю, я не знаю обманюєш ти чи говориш правду… Я й далі сліпо вірю тобі… Вибач. Ти проганяєш мене, знаючи, що я нікуди не піду, бо не можу… Пробач мене… - за прощальну відповідь слугувала байдужа лайка телефонних гудків...Піііі-пііііі-пііііі...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design