… Світ і надалі живе без нас… Він змінюється, удосконалюється, вирує подіями, які не мають для нас ніякого значення… Бо не має нас. А можливо нас і не було ніколи? Невже я стільки часу обманюю сам себе? Якщо й так, то ця брехня солодша за найсолодший мед… Вона терпкіша за найтерпкіше вино. Бреши і надалі, я згоден жити брехнею, тільки, щоб поруч з тобою. Я тільки прошу, щоб ти завжди була зі мною. Невже це багато?.. Я прошу у тебе лише твою любов і час… Більше нічого. Я хочу засинати і прокидатися кожного ранку бачачи, що поруч зі мною лежиш ти. Хочу цілувати тебе, відчуваючи твоє тепло… Хочу чути твій сміх і бачити твої сльози. Хочу перед сном розповідати тобі про усе, що трапилося протягом дня. Хочу з тобою спостерігати, як ростуть наші діти… Хочу обіймати тебе коли вони виростуть і залишать нас… Хочу востаннє поцілувати тебе, коли ти назавжди заснеш… Я просто хочу тебе… Хочу жити тобою…
Та цього хочу лише я… Ти просто пішла. Навіть на прощання не сказавши чого хочеш ти…
