Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50955
Рецензій: 95696

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 14590, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '44.200.169.91')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Мініатюра

Омана

© Arizona, 22-03-2009
То був не мокрий сніг, а холодний дощ. І я не плакала, а просто сумувала. А ти... стоячи під дощем, всього-навсього чекав маршрутку, а не на мене.
То були просто холодний дощ, сум та очікування маршрутки.
А я такого надумала... Дурепа.

Колись давно, так давно, що здається, зовсім то була не я, вигадала таку собі ідеальну зустріч з ідеальним чоловіком. Мокрий сніг. Неодмінно мокрий сніг. Сльози. Неодмінно гіркі сльози від колишнього розчарування. І він. Неодмінно стоїть під дощем і дивиться на мене. Чекає. Сотні років стоїть і чекає на мене. Ідеальна зустріч з ідеальним чоловіком.
Чому саме так? Не знаю... Це ж було давно, так давно, що здається, зовсім то була не я. Але ж вигадала... саме мокрий сніг, сльози розчарування і того самого... ідеального, коханого, чарівного...

Мене кинув хлопець. Не те, щоб я його дуже кохала і бажала прожити усе життя та померти в один день, ні... Але ж все одно боляче. Закінчувалася осінь. Було дуже холодно і синоптики, яким я наївно вірила, передбачали мокрий сніг. От він і пішом... так мені тоді здалося. Мене кинув хлопець і я йшла на роботу, гірко ридаючи, жаліючи себе та не знаючи, що з цим жалем робити. І ще цей сніг... мокрий та бридкий... у той момент я ненавиділа у весь світ. І раптом... ти... Стоїш на зупинці і дивишся на мене. А я плачу, я так гірко плачу, що ти... ти здаєшся туманною оманою... казковою, прекрасною, жаданою оманою. Я підходжу ближче, а ти посміхаєшся. І тут... у цей самий момент я усе розумію... І мокрий сніг, і сльози, і тебе...

Закохалася.

Злетіла.

Розчарувалася.

Впала.

Зрозуміла. Адже то був не мокрий сніг, а просто холодний дощ. І я не плакала, а ти не чекав. Омана... всього лише омана.

Пройде деякий час, я забуду... не усе, але ж деталі зітруться з пам’яті точно. Тоді й доречно буде вигадати іншу ідеальну зустріч з ідеальним чоловіком. А потім чекати-чекати-чекати оманливих обставин. Дочекатися. Захохатися. Розчаруватися і зрозуміти...

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

моя маршрутка

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Юлія Кориця, 23-03-2009

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Микола Мисковець, 22-03-2009
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.70098304748535 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …