Я хочу бути запахом. Витонченим та вишуканим. Не пихатим Dior, не дражливим Moschino, не легковажним Tacchini . Хочу бути ароматом. Твоїм ароматом. Не весняним і не осіннім, не стійким і не миттєвим.
Хочу літати між хмарочосами, підійматися до верхівок дерев, опускатися у підземелля.
Не хочу, щоб мене змішували, додавали.
Розчиняюся.
Я хочу бути запахом. Різким та ніжним, нестерпним та пекучим. Не запахом духмяних трав і не запахом квітів, не ароматом кави чи кардомону. Лише Твоїм ароматом.
Уявляю, як подразнюю очі, чіпляюсь за одяг. Чіпляю Тебе.
Повільно зникаю.
Я мрію збиратися у флаконах і розпилятися у просторі, супроводжувати вітер, стелитися по землі. Не хочу викликати асоціації . Волію бути лише запахом. Кришталевим, чистим, прозорим. Не запахом талого снігу чи квітневої трави, морських хвиль чи нарцисів. Тільки Твоїм запахом.
Стаю ледь помітною.
Хочу врізатися у пам’ять, просякати тіло, викликати тремор задоволення. Хочу, щоб мене підхопило листя і несло у нескінченність. Несло до Тебе.Не хочу бути серед дешевих одноманітних ароматів. Хочу бути Твоїм, дорогим.
Мене майже немає.
Я не хотіла стояти у склі на полицях, прикриватися паперовими обкладинками. Хотіла бути відвертим оголеним ароматом. Не ароматом жіночого тіла чи пристрасті, не запахом страху, розбещеності. Мріяла бути невимушеним тендітним ароматом.
Мене носило сторіччями, кидало до чужих тіл. Хтось мене збирав, хтось- вивітрював, хтось змивав. А я увесь час жадала бути лише Твоїм єдиним ароматом. Занадто довго жадала.
Тепер мене нема.
