Руда кішка злодійкувато озирнулася, зібралася в клубочок, потоптала передніми лапами, повозила задом по асфальту й стрибнула. Кігті задніх лап вискнули по склу, кігті предніх вчепилися в раму, мить – і вона вже балансує у відчиненій кватирці, звісившись туди і сюди двома рівновеликими шматками. Причому передній кінець, обтяжений затиснутою в зубах ношею, явно переважає задній.
Гер Пауль відірвався від “Гаррі Поттера” і перевів затуманений погляд на вікно. В свої сорок з гаком він дуже недобачав – далися взнаки посилені заняття лінгвістикою у роки юності буремні. Втім, не помітити явне збільшення котячої голови він не міг. Він відклав книгу і підійшов до вікна. Кішка, пошкодувавши про необачний вчинок, різко здала назад, втратила рівновагу, і тут передній кінець остаточно переважив. З гугнявим нецензурним мявом вона шмякнулась на підвіконня, не розтискаючи зубів підскочила, як м’ячик, перевернулась в повітрі, і притьма чкурнула під шафу.
Заінтригований всерйоз, гер Пауль став на коліна, сперся на лікті і зазирнув під шафу. Кішка сиділа в темному кутку і робила вигляд, що її тут нема.
– Киць-киць, – непереконливо покликав він.
Кішка – ані руш.
– Киць-киць-киць, – ще улесливіше завів він.
Кішка – нуль уваги.
Гер Пауль піднявся, вийшов, і за хвилину повернувся з віником. Кішка зробила спробу запхатися під плінтус, але це не помогло: із третьої спроби він підчепив її і потягнув до себе. Кішка впиралася, звивалася і приглушено обурювалася його поведінкою. Підволікши її на витягнуту руку, він врешті розгледів вміст котячої пащі, після чого його ентузіазм із кішковиколупування зріс на порядок. Кішка теж потроїла зусилля, та чоловік врешті дотягнувся до котячого загривка і виволік тварину на світло. Так і є: з її рота зазивно й апетитно стриміло здоровенне куряче стегно, майже не пожоване і переважно чисте.
– Годувальнице ти наша, – із ніжністю сказав чоловік і вчепився в продукт.
Та кішка вирішила боротися до останнього. Із відчайдушністю смертника вона зробила в повітрі сальто і рвонула пазурями руку мародера.
– ... – сказав мародер і випустив загривок. Кішка повисла на стегні, як бультер’єр на сідниці домушника. Мародер тріпнув рукою, стегном і кішкою, але ці троє були з’єднані намертво. Він подивився на кішку. Кішка подивилась на нього. В зіницях обох відбивалася нещасна кінцівка.
Він струснув ще раз, і ще раз, а тоді натхненно заметеляв конструкцією в різні боки, як жертва паводка рятівному гелікоптеру. Кішка вила і молотила в повітрі лапами, намагаючись дістати кривдника, та сили були нерівні.
Через годину, коли Надін відкрила двері, суп вже кипів.
