Не уявляю собі дикторів телебачення і радіо без мовних довідників, словників із наголосами і т.ін. Не тільки дикторів, а й працівників різних ЗМІ, чи науковців, чи інших зацікавлених осіб, котрі дбають про культуру мови. Отже, мовні довідники потрібні, про один із таких довідників і поговоримо.
У 1988 році видавництво "Вища школа" випустило в світ працю Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні "Словник скорочень в українській мові". Потрібність подібного осучасненого словника не викликає сумніву. Якщо ніхто над таким словником не працює, шкода.
Я ж хочу помандрувати сторінками вищезгаданого словника, бо знайшов там багато цікавих, інколи смішних, речей.
"Словник…" налічує понад 21000 скорочень, поміж них більше 1000 - із повного зібрання творів Леніна. Звичайно, в радянський час інакше і бути не могло, проте укладачів не зупиняла, навіть, безглуздість пояснень деяких скорочень. Ось деякі приклади: "б." – будинок; "г і г." – година; "гол." – голова; "гр" – це і граф, і громадянин, і група. Цікаво, що в кінці "Словника…" надруковані "Додатки", в яких із 150 скорочень 80 – із ПЗТ Леніна. Пильний комуністичний редактор-цензор додивився! Проте такої абревіатури як "ЗМІ" немає, вірніше є, але це Запорізький машинобудівний інститут.
Переглянемо сторінки "Словника.." не з критичними намірами, а з історично-пізнавальними, виокремивши деякі скорочення.
БПП – банно-пральний поїзд. Виявляється, що і такий потяг існував.
БУД – братерство української державності. Мова про подібні організації патріотичного спрямування буде далі, а тут слід підкреслити, що з невідомої причини біля цьго скорочення не стоїть тавро "буржуазно-націоналістичне".
НДІ – науково-дослідні інститути. Це цілий океан. Всього їх у "Словнику.." більше 1000, а разом з навчальними інститутами – більше двох тисяч. Поміж науково-дослідних інститутів трапляються досить таки екзотичні: вологих субтропіків; грипу; іграшки; продуктів бродіння; синтетичних жирозамінників; сої і рицини; махоркознавства і, навіть, галургії. Останнє слово відноситься до хімічної технології виробництва мінеральних солей. Утримання величезної армії науковців можна віднести до досягнень радянської влади, а дуже низький ККД – коефіцієнт корисної дії – цих науковців – до недоліків організації їхньої праці. Можливо, причина в іншому – науковці працювали в цілому ефективно, але система господарювання не забезпечувала втілення їх здобутків у життя. Не думаю, що ВНДЛП – Всесоюзна науково-дослідна лабораторія пивоварної промисловості – за десятки років не спромоглася винайти технологію виробництва якогось іншого пива крім "Жигулівського", бо іншого пива в СРСР важко було знайти.
Від пива перейдемо до ВЗЧ, яке означає "відвар зеленого чаю".Де це скорочення вживалося, можна лише здогадуватися.
Треба бути великим ерудитом , щоб розшифрувати ВСЕ, не «все», а ВСЕ. Виявляється, що це міфологічне поняття "вогні святого Ельма " і є рідкісною формою атмосферного електричного розряду.
Не треба лякатися Грамчека, адже це не один грам ЧК, але лише надзвичайна комісія по ліквідації неписьменності, або російською - "грамотности", звідки й "грам".
Цікаві два скорочення: ГРОВН і ГРВН. Перше – група окупаційних радянських військ у Німеччині, а пізніше, мабуть з ідеологічних причин, залишили тільки групу радянських військ у Німеччині.
Доповнять наші знання з історії і абревіатури ГРСР та ГСРР, які нагадують, що довгоруким був не тільки Долгорукий, а й Ленін, під керівництвом якого в 1920 році була створена Галицька соціалістична радянська республіка, яка в тому ж таки році і припинила своє існування з відступом Червоної армії.
Якось ми відійшли від скорочень назв інститутів, а між ними є й "шедеври". Не можу не подати розшифровку ДІПРОКОМУНЕНЕРГО: Республіканський державний інститут проектування джерел і схем електропостачання і теплопостачання міст, теплових і електрричних мереж, захисту підземних споруд від корозії і проведення інженерно-геологічних розвідувань. Від прикладу наддовжелезної назви перейдемо до милозвучних: ІОАН – інститут океанології, ІНХУК – інститут художньої культури, МІСІС – Московський інститут сталі і сплавів.
Угадайте, що спільного між ІПВН і КВПС? Перше – інститут по вивченню народів СРСР, а друге – постійна комісія по вивченню племінного складу населення СРСР. Зрозуміли? Було ж таке!
У державі, в якій є ЕІЧП – економічний інститут червоної професури – і не таке можливе. Ось як ПВВКІЧУРВ – Пермське вище військове командно-інженерне червонопрапорне училище ракетних військ імені маршала Радянського Союзу В.І.Чуйкова.
Знову ж таки, в державі, в якій є СВБ – спілка войовничих безбожників, повинні бути обов’язково ті, з ким потрібно воювати і боротися. Особливо, коли це буржуазні націоналісти - їх багато у "Словнику…": СВУ - спілка визволення України; СКВУ – світовий конгрес вільних українців; УВО – українська військова організація; УККА – український конгресовий комітет Америки; УНДО – українське національно-демократичне об’єднання; УНРА – українська народно-революційна армія; ОУН – організація українських націоналістів.
У "Словнику.." є скорочена назва верстата – ДІП, тобто "догнати і перегнати"; а от в якій галузі господарства він використовувався – мені не відомо.
Мені подобаються своєю оригінальністю два скорочення: Жиркістка і Жінхоранс. Перше розшифровується – об’єднання московських державних заводів жирової і кісткопереробної промисловості, а друге – Жіночий хоровий і танцювальний ансамбль.
Зараз демократія, тому я певен того, що не прийде "ЙВБ" "карнач" по нашу душу й тіло, а "ЇВБ" удача від нас не відвернеться. Тож читайте і заздріть: ЙВБ – "його високоблагородіє" із ПЗТ Леніна, звідти ж і ЇВБ, але це вже "її високоблагородіє"; щодо "карнач", то це всього-навсього начальник караулу.
Пора вже й закінчувати нашу подорож. От тільки залишилося пояснити слова із заголовка. . ОДЕССА – організація колишніх службовців СС, а КОМЗЄТ – комітет по земельному влаштуванню трудящих євреїв при Президії Ради національностей. Це не чорний гумор, це – червоний гумор.
Тож ВВНШЧ – скорочення мого авторства, тобто "всього вам найкращого, шановні читачі"!
