Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50955
Рецензій: 95697

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 14140, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.238.130.41')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Мініатюра

жити не можна померти

© Стах, 22-02-2009
1.
-Я вас люблю. Я вас очень люблю, мои дорогие бабушки и дедушки. – Люблячий мер країни усміхався, і товсті слимаки його губ  розповзалися від вуха до вуха. – Мы будем любить бедных и бороться  с багатыми. Вы, драгоценные мои, будете спокойно доживать свой лучшие годы жизни. А багатые  будут платить за все: за свой бизнес, за свои машины, за квартиры и офисы -  в два, нет, в три раза больше. За пластиковые окна мы будим брать пятьдесят гривен с окна. Минимальная цена кофе в баре пускай будет  пятьдесят… нет, лучше восемьдесят гривен. Вы ведь кофе пьете дома, а они пускай платят…  – Примружені очі хитрувато виблискували, а слимаки то сповзалися, то розповзалися.  - Платить они будут  и за бесплатное леченье, и за школы, и за садики. И за кладбища, и за могилки, и за крестики. Я думаю, с гранитных крестиков мы будим брать по двести в месяц, с каменных пускай сто двадцать, а с деревянных, так уж и быть, по сорок. А  кто не заплатит – выселим, Киев не резиновый, чтобы разлеживатся тут... Боже, как я вас люблю! Верьте мне,  я знаю, как  бороться со всеми….в смысле, со всеми ими, кто не с нами. Хороших мыслей у меня еще о-очень-очень много.
2.
Старенький вчитель відчував – уже  пора. Сімдесят два – це таки достобіса багато. Більшість його друзів вже там. Там, де не треба побиватися про газ і світло, політику і кризу, взагалі - про «завтра». А  виглядало воно ой як невесело. Він намагався не думати про це, дасть Бог день – дасть Бог поживу, та оте «завтра» нагадувало про себе повсякчас. Воно шипіло  з радіо, вишкірялося з біл-бордів, шавкотіло пересохлими губами бабусь коло під’їзду. Два роки тому воно ще й волало з телевізора. Та, дякувати Богу, син забрав  роздовбаний «Електрон». Та й справді - для чого йому той телевізор, один негатив. А синові ж треба борги віддати. Син у нього хороший, два роки тому на день народження приходив. Щоправда, випив багато, ото як приніс дві пляшки  -  сам їх і випив, потім  поскандалив трохи - і забрав телевізор. Але ж не забув! А хто винен? Усе ті кляті автомати – понаставляли на кожному кроці! Та, може, все ще владнається. «А мені скільки того треба? Спечу картопельки, поп’ю чаю, послухаю радіо – та й щасливий».  Нашел сайт с проститутками в Воронеже! fei36.ru Сохрани себе, чтобы не потерять
  Старий вчитель ніколи не нарікав на життя. Любив дітей, яких ціле життя вчив у школі, любив сусідів і  колишніх друзів. Ні, не так - Друзів.  Останній помер місяць тому. Він не плакав тоді на похороні – чого ж плакати? Скоро зустрінемося… Рідні діти поховали батька шанобливо, по-людськи, щедро заплатили і за копання могилки, і за похорон, і поминки влаштували… А хто ж поховає його?
…Після тамтого похорону камінне «завтра» підійшло вже зовсім близько... Воно ховалося у темних закутках квартири і ночами свердлило у мозку чорну діру: хоч люди і добрі, і мер про нього думає,  та грошей на труну однаково нема. І на копання могили  нема. І на хрест нема. І син  може  не прийти. І  сусіди не згадають. І лежатиме він в цій старій хрущовці,  і буде це його могила.
Як же не хочеться завдавати добрим людям клопоту….
Він щосили гнав від себе це прокляте «завтра». І молився.
Молитися почав десь рік тому, тоді й купив Біблію. Читав цю святу книгу - і йому ставало легше. Він читав про любов, він читав про страждання і Вознесіння, він вірив…

3.
Двері в квартиру старого вчителя довго не піддавалися, тоді працівники ЖЕКу викликали еменесників. У хаті було порожньо, чисто і по-спартанськи скромно. Книжки стояли стосами на підлозі, скромний гардероб -  у старій шафці з перекошеними дверима.
Самого ж учителя ніде не було. Язикаті сусідки наполегливо запевняли  слідчого, що дідуган у квартиру заходив, а назад не виходив. Клялися у цьому і широко хрестилися. Міліціонерові все це геть не подобалося, йому страшенно хотілося послати всіх цих сусідів до біса, та він мовчки їх слухав, кивав у відповідь і тупо дивився на єдину відкриту книгу, яка лежала на столі. Це була Біблія.

    4.
- Дорогие мои! Я вас всех очень люблю. Но! Что мне не нравится на сегодняшний день! После того, как мы подняли расценки на захоронения, некоторые несознательные  бабушки  и дедушки стали уходить от нас не совсем стандартным методом, минуя, так сказать, все официальные процедуры. Они не оставляю после себя ничего, что можна бы было хоронить! Уходят совсем и полностью!  А кто будет платить кладбищенские взносы? Кто, я вас спрашиваю, любимые мои?  Поэтому, хорошие мои, – слимаки розлізлись в широченній дурнуватій посмішці, – чтобы впредь все было хорошо, мы решили изымать имущество нарушителя и выписывать штраф в размере двух тысяч гривен с родственников человека,  ушедшего  в мир иной, так сказать, совсем и полностью. Я вас люблю, дорогие мои. -  Він загадково усміхався, плескав собі-хорошому в долоні, і нервово ворушив своїм  м’язистим хвостом.
    

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

© Анізія, 01-06-2014

Пане Стаху,

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Наталка Ліщинська, 23-02-2009

Ай да парєнь, ай да мер!!!!

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Любов Долик, 22-02-2009

Тупі.

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Залєвський Петро, 22-02-2009

На злобу дня

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Микола Цибенко, 22-02-2009

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Viktoria Jichova, 22-02-2009

Як же не хочеться завдавати добрим людям клопоту…

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Кактусь, 22-02-2009
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.68383383750916 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …