Полювання на дитинство або смертельні реліквії клоуна
(Для дітей і пуцвірків середнього , старшого шкільного віку і далі)
Передмова
Всі події і персонажі вигадані , написані і сфальсифіковані під психологічною дією Партії Клоунів і нічого спільного з реальністю не мають .Будь-яка схожість з реальними подіями і людьми - випадковість .
Немає нічого кращого
і доброго ніж , дитинство ,
любов , дружба , відданість , DVD ,
CD і сучасні 3D-технології !
(Автор)
Вступ
Пізній вечір , десь після 10 годин вечора . В редакції газети , за комп’ютером сидить журналіст і щось набирає на клавіатурі і сам із собою розмовляє …
- Це буде «бомба» ! Я геній ! Ха-ха ! – радіє журналіст .
Журналіст додрукував текст , скачав його на диск , стер інформацію на комп’ютері , поклав диск в футляр , футляр поклав в спортивну сумку , встав і пішов . Сів у метро , вийшов на наступній зупинці , пройшовся пішки , дійшов до околиці міста , зайшов в цілодобово-працюючий магазинчик , купив пляшку газованої води , випив її ідучи далі , пішов через пустирище , йде між різними підозрілими кущами … Раптом ззаду нього щось зашаруділо . Журналіст обернувся …
- Хто тут ?! – настороженим боязким голосом спитав журналіст . – Хто тут ?! Я нічого не боюся ! У мене є захисний журналістський жилет ! - крикнув журналіст .
Журналіст дістав з сумки оранжевий журналістський жилет , на якому написано .
«PREESS (ПРЕСА) . Попробуй підійди»
… Одягнув його .
- Ви не дістанете мене ! Я все одно надрукую цю статтю !! Ви не перешкодите мені ! – кричить журналіст .
У відповідь тільки знову зашаруділи кущі , закричала сова , закукукала зозуля , захрюкав кабанчик , якась істота заверещала несамовитим нелюдським диявольським голосом …
- Уух ! Дурнувата зозуля ! - з полегшенням зітхнув журналіст .
Раптом з-за кущів хтось чи щось вийшло , і направився (-лося) до журналіста .
- Ааа !! – заверещав журналіст і побіг оглядаючись .
Щось біжить за ним . Журналіст біжить , оглядається на зад , спотикається , встає , біжить , озирається , знову спотикається , знову встає , знову біжить … Ооохх ! … І так 10 раз …Останній раз , він , вже знесилений , не може піднятися . Щось підходить до нього , нахиляється …
- Аааааа !!!! … - несамовитим голосом кричить журналіст .
Якби не шалена популярність
Аліни Гросу – ми не були
б такі закомплексовані .
Якби не провал Хлопчика-
рокенрола на Дитячому
Євробаченні – ми б думали
що ми ніхто .
(Діти)
1
Випуск новин на телеканалі . В студії сидить ведуча новин Алла Мазур і розповідає останні новини …
- … Працівники ДАІ повідкручували номерні знаки і втекли з місця пригоди . Про інші події . Черговий «наїзд» на свободу слова . Місцеві школярі знайшли в лісі під Столицею тіло вбитого п’яного журналіста столичної газети «Китайська Правда» , Миколу Кілера . Діти отримають від держави 25 % знахідки … - розповідає Алла Мазур з екрану телевізора .
В дома , в кімнаті , перед телевізором сидять діти і дивляться випуск новин . На дивані сидить Максим Буряченко - хлопчик дев’яти років , в зеленій футболці і синіх шортах , брюнет з короткою стрижкою . На стільчику - Олена Рієлтор - сусідська золото-довговолоса дівчина десяти років , в довгих зелених шортах і білій футболці . На ще одному стільчику сидить Вікторія Буряченко – з косичками з бантиками , в синьому платтячку з зеленими квіточкам - молодша семилітня сестра хлопчика .
- Ти бачив ?! Наші однолітки знаходять цінні трупи , а ми й досі збираємо макулатуру ! – дорікає Олена .
- Той що !! Ми назбирали тільки пару кілограм ! - сказав Максим .
В кутку кімнати лежить пару кілограм старих газет які діти спромоглися назбирати за літні канікули . З самого верху лежить газета «Щотижневик 2000 – брешемо і не червоніємо»
- А чому так мало ?! – претензійно спитала Олена .
- В старих друкованих ЗМІ можна знайти багато цікавих кросвордів ! – обізвалася маленька Вікторія .
- То це ти їх забирала ?! – претензійно спитав Максим в своєї сестри .
- Так !
- Давай їх сюди .
- Не можу ! Я відала їх собаченятам !
В дворі житлової багатоповерхівки , стоїть стара будка від фургона . В ній лежать двомісячні собаченята і читають газети .
- Отакої ! Чому ?! Ти завжди «валиш» весь бізнес ! Тепер треба починати все знову ! А до школи залишилося три дні ! – скаржиться Макс .
- Чого ти переживаєш ?! Скажемо батьку щоб купляв більше «Факти» ! Там , на останній сторінці фотографії голих жіночок ! – заспокоює Вікторія .
- А де Толік ?! – претензійно спитала Олена .
- А ! У нього ж свій телевізор ! – логічно сказав Макс .
- Ага ! Мабуть зараз сидить і також дивиться новини ! – сказала Олена .
Толік Крючок сидить в своїй квартирі і дивиться телевікторину «Найрозумніший» .
- … Хто вбив В’ячеслава Чорновола ? – дала запитання ведуча програми дівчинці яка приймає участь .
- Аа … Иии … Я не знаю ! – заплакала дівчинка .
- Нуу , може ти трохи подумаєш ?! Спонсори програми - твої батьки – дають тобі додатковий час ! Він товстий і йому завжди мало ! – підказує ведуча .
- ?! Вінні Пух ?! – здивовано спитала дівчинка .
- Хха ! Дурепа ! Навіть я знаю ! - сказав Толік дивлячись телевізор .
Випуск новин і далі продовжується …
- … Труп журналіста був відомим працівником ЗМІ, і користувався великою популярністю серед своїх колег і подружок . Останнім часом він освітлював діяльність Столичного Центрального Цирку та писав стаття про дєдовщіну та інші нестатутні відносини в «Танцях з зірками-100» . Дітей відразу допитали , відправили до камери попереднього затримання , звинуватили у протидії діям міліції , а потім відвезли на місце вбивства і відпустили . Дітям додому треба було їхати в іншу сторону … - повідомляє Алла Мазур .
- ?! Ии … Так їм і треба ! - сказав Максим .
Додому прийшов батько , скоріше за все – п’яний .
- Тату ! Ти прийшов з роботи !! – зраділа маленька Вікторія .
- ?! Робота ?! Иии ! Я не твій татко ! Я його злий брат-близнюк ! У мене є фотографія ! – виправдовується батько і показав на фотографію , яка висить на стіні , на якій зображена вся сім’я Буряченків .
На фотографії зображено щасливу сім’ю : батько , його діти – Макс і Вікторія , і його жінка – їхня мати одягнена в маску , працівника Загону Поліції Особливого Призначення , з отворами для носа , рота і очей . Вона – Мама Наталія – працює в Поліції в Загоні Спец-призначення . Більше на фотографії нікого не має . Була ще їхня домашня собачка Ліса , але вони вирізали її після того як собака виграла конкурс «Собака місяця» і пішла від них . Собаку відправили на Місяць для наукових досліджень впливу космічної радіації на ні в чому не винних тварин. На фото залишилася тільки частина рудого вуха Ліси і частина ноги.
Також, поруч на стіні, висить ще одна сімейна фотографія з написом «Сім’я Стогових» - українською і англійською мовами (The Stogovs Family) - з собакою Лісою . Сім’я Стогових була дуже популярним сімейством в радянські часи , вони були героями підручників з англійської мови для 5-их - 9-их класів . Міністерство Освіти СРСР використовували марку «Стогови» для того щоб показати звичайну радянську родину в англомовному вигляді . З тих пір Стогови не старішають фізично - як сім’я Сімпсонів . За це вони отримували гонорар від Міносвіти СРСР який потім витрачали на пиво морозиво і дефіцитні товари . Коли СРСРа не стало , вони поміняли Прізвище – на Буряченко , імена , і вік .
Також висить фотографія зроблена коли з сім’єю Буряченків жив прибулець Альф . На фотографії поміж дітей обличчя волохатого інопланетянина з планети Мельмак , з довжелезним носом і великими вухами . В руках прибулець тримає табличку .
«Рятуйте ! Вони викрали мене , примушують працювати , мити посуд і полювати на мишей»
Потім Альфу дивом вдалося врятуватися від Буряченків-експлуататорів і втекти .
Висить також весільна фотографія , де мама Буряченко також одягнена в білу весільну маску спец-призначенця і з фатою на голові .
- Е ! А де мій брат-близнюк ?! - претензійно спитав батько .
- Татку ! У тебе не має брата-близнюка ! – констатувала Віка .
- Що ?! То що ?! Я його вигадав ?! – здивувався батько .
- Так ! - сказала Віка .
- Уух ! Слава богу ! Я подумав що в мене біла гарячка ! – заспокоївся батько .
- Тату ! Ти купив «Факти» ?! – спитав син .
- Що ?! А х ти ж провокатор ! Я завжди купую «Україну Молоду» ! – сердиться батько .
- Иих ! Так ми ніколи не виграємо конкурс «Кращий макулатурник літніх канікул» . - приречено сказала Олена .
Додому прийшла мама … ?? … В масці працівника загону спецпризначення …
- Привіт дітки ! – зраділа мама .
- Привіт мама ! – зраділи діти .
- Мама ! Ти купила «Факти» ?! - спитав Макс .
- ?! Ні ! Хи … Я купую «Наталі» ! Ви ж знаєте ! - сказала здивована мати .
- Иих ! – важко зітхнула маленька Віка .
Батько підійшов до мами і тихенько шепнув їй на вухо …
- Вони якісь дивні ! Мабуть вони агенти розвідок російськомовних видань ! Сьогодні на вечерю не давай їм цукру ! – шепнув на вухо батько .
- ?! Я вже цілий місяць не даю їм цукру ! – здивовано сказала мама і пояснила - Грошей не вистачає !
- ?! Ще більше не давай ! – наполягає батько .
- Мамо ! А що ти сьогодні робила ?! - спитала маленька Віка .
- Сьогодні ми «ганяли» розгніваних футбольних фанів на стадіоні під час фінального матчу «Динамо» - «Шахтар» ! – весело для дитини сказала мама в масці спец-призначенця .
- ?! Футбольних ?! То це був футбол ?! По телевізору я бачив дубинки і кров ! – здивувався Батько а разом з ним і діти .
На стіні висить поліцейський вимпел з написом .
«Беркут . Для нас фанатизм – це робота»
- Татку ! Цього року я йду в перший клас ! – повідомила Віка .
- Молодець доцю ! На тобі за це цукерку ! – радісно сказав батько .
- ?! Але ви ще навіть не купили мені шкільний рюкзак , шкільні речі і не оформили передплату на «Барвінок» ! І це не цукерка ! Це сигарета ! - сказала маленька Віка .
- ?! Иии ! Більше не їж солодкого ! – сердиться батько .
- О ! Доцю ! Я знаю як ти переживаєш через перший клас ! Але … Наступна зарплата буде аж через рік ! … ?! Ти ж знаєш що бідним олігархам треба назбирати гроші щоб потім контролювати ситуацію в державі , спекулювати підвищенням мінімальної зарплати і двомовністю … - пояснює Мама . - … ???! На тобі за це цукерку !
- Иих ! Так , я розумію ! Це не цукерка , це «тампакс» ! – сумно сказала дочка .
- ?! Ии !! Ой ! Хи ! Вибач доцю ! - сказала мама і заховала тампон в сумочку .
В квартиру подзвонили . Батько відкрив двері …
- Добрий день ! Ви ще виварюєте ?! Тоді ми йдемо до вас ! - сказав чоловік в сірому костюмі і з пачкою прального порошку в руках .
- ?! Що ?! Ми вже давно не наркомани ! – здивовано констатував тато .
- ?! Що ?! Ні ! Ми ніколи не були наркоманами ! - сказала мама до тата .
- ?! Так ! … ?! … Звичайно ! Говори за себе ! - сказав батько .
- ?! Не зрозумів ! То хто в домі господар ?! - спитав чоловік з порошком .
- Він ! – сказали всі і тицьнули пальцем на Макса .
- ?! Мені тільки дев’ять років ! – здивовано виправдовується Макс .
- ?! Оув! То ви навіть не розмовляєте суржиком?! – здивовано спитав чоловік з порошком.
- Ні ! - сказали всі .
- Оув ! Тоді вибачте ! - сказав чоловік з порошком і втік по сходах .
Тікаючи він перечепився об сходи і з гуркотом покотився по них ...
- Оув оув оув оув оув ! – кричить чоловік з порошком котячись по сходах .
- Иии … Бовдур . – сказала мама .
- Хи , так . Придурок ! Добре що він не дізнався що ми вже не наркомани ! Ха-ха ! - сказав батько .
- Иих ! – важко зітхнули всі .
2
31 серпня , перед Першим вересням діти пішли до школи . Макс перший раз повів в школу сестру . З ними також пішла Олена і Толік …
- Чому ми пішли ?! Сиділи б зараз біля телевізора ! – скаржиться Толік .
Толік - дев’ять років , коротке чорне волосся , друг Макса , Олени і сестри Макса яка постійно ходить з братом та його друзями . Одягнений в білі шорти і червону футболку .
- Тобі добре ! В тебе є свій телевізор і кабельне телебачення ! А в нас показують тільки три основних канали ! І ті з перешкодами ! – скаржиться маленька Віка .
- ?! Е ! Я думав це сніг в телевізорі йде ! – здивувався Макс .
- Краще не нагадуйте ! В мене взагалі телевізора немає ! - сказала Олена .
Діти зайшли в школу . Все залишилося по старому , старий шкільний запах який манить дітей до навчання , навіть ремонт той самий …
- Отакої ! Ми ж здавали гроші на ремонт школи ! – здивувалася Олена .
- Иих ! Плакали ваші гроші ! – констатувала Віка .
Діти підійшли до дошки на якій вивісили списки учнів і хто в який клас «попав» .
- Ухувв !! Я попав в третій клас ! Клас ! – зрадів Макс .
- Ти ж після другого перейшов в третій ! – констатувала Олена . - Подивись яка в тебе буква !
- ?! «Б» ?! Я вже два роки провчився ! Я заслужив на «А» ! – скаржиться Макс .
- Я також в «Б» , і також в третьому ! – сказав Толік .
- І я в «Б» ! – сказала Олена .
- Клас ! Так як і минулого року ! - сказав Макс .
- ?! Що ?! Знову клас ?! Я не хочу знову цілий рік сидіти в класі ! – скаржиться Толік .
- Доведеться ! Головне щоб чим більше навчитися , і не навчитися чим більше зайвого ! – сказала Олена .
- Я також хочу подивитися в якому я класі ! - сказала маленька Віка .
Віка маленька тому до високої дошки дістати не може . Макс підняв сестру на руки . Віка роздивляється списки учнів : … Мосійчук , Катеринчук , Онищук , Мельничук , Білик , Винокур , Бетман , Робін-Гуд , Гаррі Потер , Садам Хусейн-молодший , Черепашка-нінзя Молодший , Дівчинка з довгим чорним волоссям з колодязя , Дві дівчинки в дівчачій шкільній формі з клітчастими спідничками , Дівчинка-реперка , Хлопчик-рок-ен-рол , Буряченко Вікторія …
- Все в порядку. Я в класі з обдарованими дітьми – як я й розраховувала ! – сказала Віка.
- ?! Ти підтасувала списки !! - здогадався Макс .
- Це легше ніж відібрати цукерку в дитини і доказувати членам початкової дошкільної комісії що ти малолітній геній! - сказала Віка і з’їла цукерку .
Неподалік стоїть дитина і плаче …
- Ги-ги-ги ! … У мене відібрали цукерку ! - плаче дитина .
Повз дітей пройшла група інших учнів : Гаррі Потер , Маленький Бетмен , дитина черепашки-нінзі, Робін-Гуд, дві дівчинки в дівчачій шкільній формі з клітчастими спідничками, дівчинка з довгим чорним волоссям з колодязя , дівчинка-реперка та інші із списку .
- Чому ці дві дівчини завжди ходять разом ?! – спитав Толік дивлячись на двох дівчат в шкільній дівчачій формі з клітчастими спідничками .
- Хто їх знає !! Охх ! Дивіться ! Свіжі підручники привезли ! – радісно вигукнула Олена .
Через чорний хід школи завозять нові підручники . Працівники радіологічних служб в протирадіаційних костюмах відразу провіряють їх лічильником гейгера … Лічильник гейгера «затріщав» . Працівник-радіолог щось записав в журнал записів , підозріло , з-під очей і захисної маски , поглянув на дітей , і махнув рукою щоб книжки заносили в школу .
- Пішли звідси ! В мене вже «мурашки по шкірі» ! – підозріло насторожився Толік .
- Так ! Забираємося звідси ! Мене вже ненавмисне починає тягнути до навчання . А ще навіть Першого Вересня не було ! - сказав Максим .
- Так . Підемо в лісок за школою і на деякий час відпочинемо від майбутнього навантаження на молодий дитячий організм . – сказала Олена .
Діти вийшли зі школи … При вході напис на офіційній таблиці …
«Середня Загальноосвітня Школа № 333 імені Версаче . Хочеш жити – вмій крутитися»
Діти пішли на пустирище яке знаходиться поруч на околиці міста . Неподалік знаходиться пісковий кар’єр і лісова посадкова смуга .
- Ух ти ! Дивіться ! Журавель летить ! – радісно крикнула Олена .
- Ураа !! - закричали всі .
Раптом пролунав постріл …
- Ха-ха ! Нарешті я спробую що таке журавлиний сік ! – зрадів мисливець з рушницею який стоїть поруч і тільки що стріляв .
Зі ствола рушниці мисливця виходить димок . Журавель повільно почав падати в ліс над яким постійно висять чорні хмари і гримить блискавка . З правого птаха йде чорний дим . Журавель впав в ліс , прозвучав вибух , в повітря здійнялося полум’я , прогримів грім , з неба впав космонавт з міжнародної космічної станції . Мисливець побіг до місця падіння птаха .
- Иих ! - важко зітхнули діти і також побігли до птаха .
Діти забігли в лісок . Довго шукали журавля , але не знайшли . Заблукали …
- Де журавель ?! - спитав Макс .
- Не знаю ! – сказала Олена .
- Я хочу журавля ! – претензійно заверещала маленька Віка .
- Тихіше ! Чуєте ?! – насторожився Макс .
Діти затихли і заховалися за великим кущем . По пролісковій дорозі їде авто …
- Що це ? Як ти думаєш ? - спитав Макс в Толіка .
- Ммм … Джип ! – ствердно сказав Толік .
- Я сам знаю що не Жигулі ! Яка Марка ? – спитав Макс .
- «Ланд-Крузер» , «4 помножити на 4» . - сказав Толік .
- 16 ?! – здивувалася Віка .
- 5 на 5 ?! – спитала Олена .
- 25 . – сказала Віка .
- 6 на 6 ! – додав Макс .
- 36 ! - сказала Віка .
- Так ! Ти малолітня генійка ! Переросла саму себе ! – Макс похвалив Віку і погладив її по голові .
На бампері джипа табличка з написом .
«Якщо ви це читаєте – ви стоїте ззаду і слідкуєте за нами»
Авто зупинилося . З машини вилізло двоє людей . Чоловіків років 30 з накачаними мускулами , білобрисий , коротко-підстрижений , одягнений в сині джинси і зелену футболку з написом .
«Якщо спіймаю – уб’ю»
Одним словом – Ідіот ! Жінка такого ж віку , також коротко-стрижена , але брюнетка , одягнена також в сині джинси , білу футболку без рукавів з написом .
«Тут головна – Я»
… Одним словом – вдає з себе розумну і «круту» . Хоча також ідіотка ! Чоловік відкрив багажник і разом з жінкою витягнули мішок з чимось усередині , чи в середині з чимось , чи середину в чомусь , чи щось у мішку , чи кота в мішку , будь-що – неважливо . Головне що вони витягнули його і понесли кудись , неважливо куди . А понесли вини його вглиб лісу , далі від дороги . Вони пішли в ліс прочищаючи мечами дорогу крізь в’єтнамські джунглі …
- ?! Ти чув ті постріли ?! – спитала жінка .
- ?! А ! Так , то були мої галюцинації ! Але чому їх чула ти – не знаю . – сказав чоловік .
- ?! Давай швидше ! Я ще хочу купити хліба в магазині ! – скаржиться жінка .
- Я роблю все що можу ! Я також пропускаю Лігу Чемпіонів ! І не скаржуся ! – скаржиться чоловік .
- Ти вже скаржишся ! – сказала жінка .
- Неправда ! Я давно чекав цього матчу ! Вони повинні виграти ! … А я його пропускаю ! Прокляття ! – чоловік ледь не заплакав розрублюючи мечем зарослі .
- Чим би дитя не тішилося ! Не будуй ілюзій ! Невже ти не розумієш що вини не будуть грати у фіналі ! – сказала жінка .
- Розумію ! Але я люблю футбол не за гру ! – сказав чоловік .
- ?! А за що ?! – спитала жінка .
- За м’яч ! Він такий круглий ! Я хоч зараз обняв би його , взяв би з собою , поставив би на стіл в своїй кімнаті – щоб мама не сердилася , і фотографував би цілими днями в різних ракурсах ! - сказав чоловік ковтаючи слину .
- ?! Ти збочинець !! - сказала жінка .
- Ні ! Крім того я дивлюся футбол в надії що якийсь прикомандирований загін спецпризначення буде лупасити на синьку фанів на стадіоні ! – сказав чоловік .
- Хха ! Таке буває рідко ! Приблизно раз на рік спец-призначенців тренують на живих цілях ! І цього року таке вже було ! – сказала жінка .
- ?! Я ніколи не втрачаю надії ! - сказав чоловік .
Діти слідкують за ними ховаючись між деревами , кущами і поштовими скриньками які гармонійно вписуються в мальовничий поліський лісовий пейзаж . За чоловіком і жінкою з мішком слідкують також лісові звірі : косуля , заєць , дикий кабан , кенгуру , єнот , Цар звірів – Лев , Поліський слон , казкові істоти , мавки , потерчата , та п’яний лісник з зарядженою рушницею .
- Тихіше ! Ми повинні бути непомітними ! … ?! … Як ці два браконьєри які ціляться в косулю ! – порівняв Макс .
Неподалік стоять два браконьєри і ціляться в косулю …
- ?! Що ?! Ой йой… ! Нас помітили ! – крикнув один із браконьєрів .
- Шухєр ! Тікаємо! До вечора ще встигнемо купити м’яса в супермаркеті! – сказав другий.
- Так ! А жінкам скажемо що підстрелили бідну безпомічну косулю ! Ха-ха ! – сміється перший браконьєр .
Браконьєри кинулися тікати затріщавши сухими лісовими гілками і кущами .
- ??! – здивувалися діти .
- ?! Чуєш ?! Що це ?! - насторожилася жінка з мішком .
- ?! Не чую ! Але відчуваю запах ! Так ніби ти до мене йдеш на курячих лапах ! … - сказав чоловік .
- ?! Це ж Танок на майдані Конго ! – констатувала жінка .
- Сама ти Танок ! Тебе знову кинуло в піт ! Здається це щось в тих кущах тріщало ! … ?! … Гм ! Хіба що в мене знову вигадкові галюцинації ! – припустив чоловік .
Жінка і чоловік пішли в кущі .
- Вони побачать нас ! – злякалася Олена .
- ?! Знаю ! Я також не дурний ! – сказав Макс .
- Що ж робити ! – також злякався Толік .
- Аааа !!! … Заєць !!! … - закричала Віка .
Поряд стоїть заєць з морквою в руці і також заверещав коли побачив дівчину яка верещить від того що побачила зайця який верещить … Звичайно на своїй заячій мові …
- Аааа !!! … - верещить заєць .
- Аааа !!! … - верещить Віка .
Заєць закрутив головою , тілом , втратив свідомість і … Впав на спину , задерши до верху лапи .
- Я вбила зайця ! – запищала Віка .
- ?! Це тут ! – сказала жінка .
Жінка і чоловік розгорнули гілки кущів … А там … Четверо дітей …
- Ей ! Пуцвірки ! Що ви тут робите ?! Батьки не вчили вас що не можна підглядати за підозрілими людьми які несуть підозрілий мішок з … - сердито питає чоловік , але жінка штурхонула його кулаком в бік . - … Аув ! Ее ! … ??! … З цілком легальними речами в середині ?! – договорив чоловік і обережно боячись скоса подивився на жінку .
- Ми діти ! Ми з місцевої школи , нічого не знаємо ! – «відмазуючись» пояснює Олена .
- Мені цього достатньо ! Вони нічого не бачили ! Ходімо звідси ! Я ще встигну купити хот-дог ! – сказав чоловік до жінки , і вже розвернувся щоб іти .
- Почекай ! – сказала жінка і зупинила чоловіка .
- Я вбила зайця ! – сказала злякана Віка і показала на лежачого зайця .
- Отакої ! Як тобі не соромно ?! Ти ж дівчинка ! – сказав чоловік .
- Я буду картати себе все життя ! – заплакала Віка .
- Молодець ! На тобі за це цукерку ! – сказав чоловік .
- ?! Иих ! Це пістолет ПМ , засвічений в якійсь кримінальній справі ! – сказала Віка .
На пістолеті висить бирка .
«Засвічений в кримінальній справі . Не торкатися»
- ?! Иии ! Це не мій! Ии … Не звертай уваги ! - сказав чоловік і заховав пістолет за пояс .
- Ми збираємо гриби ! – вигадуючи пояснює Макс .
- А що у вас в мішку ?! – спитав Толік .
- ??! Ии … Гриби ! … ?! … Ми також їх збираємо ! … ?! … В мішок ! … ?! – вигадуючи пояснює жінка .
- ?! Ии … То ми квити ?! – спитав Макс .
- Ми не бачили як ви збираєте гриби , а ви не бачили як ми збираємо гриби ! – сказала Олена .
- І як я вбила зайця ! – діловито додала Віка .
- ?! Добре ! Ии … Ми заплатимо вам щоб ви мовчали . – сказав чоловік і поліз в кишеню діставати гаманець .
Жінка знову штурхонула чоловіка кулаком в бік .
- Аув ! – крикнув від болю чоловік .
- Обійдемося усною домовленістю що ніхто нічого не бачив ! – хитро сказала жінка і насторожено подивилася на дітей .
- ?! То ми йдемо собі ?! – спитав Макс відступаючи назад зі своїми друзями і сестрою .
- ?! Так ! Ми також йдемо ! – сказала жінка і почала відступати з чоловіком назад .
- Не озираючись ! – наголошує Толік .
- Згода ! – сказав чоловік .
- Кущі з гострими колючками ! – крикнула Олена .
- Аув ! – пискнула жінка .
- Аув ! Я курю з 8-ми років ! – закричав чоловік .
Чоловік і Жінка натикнулися на кущі з колючками .
- ?! Що ?! з 8-ми років ?! – спитала Жінка .
- ?! Я завжди кажу правду коли піддаюся фізичній болі ! – скаржиться чоловік .
- Ти ще б про все на світі розказав ! – розізлилася жінка .
- Я натикнувся на кущі з колючками ! Я мусив «вилити» всю правду! – скиглить чоловік .
- Ідіот ! – сердиться жінка .
- Ха-ха ! Не оглядаючись ! Ха-ха ! – засміялися діти .
- Гррр !! Діти !!! – розсердилася жінка і кинулася на дітей .
Чоловік також кинувся на дітей . Діти сміючись зірвалися з місця і почали тікати … Чоловік і жінка захекалися і зупинилися …
- Гррр !!! Безтурботна дітвора ! Повбивала б усіх ! – зі злості сказала жінка .
- Хих ! Не переймайся ! Пішли закопаємо мішок поки нас ніхто не побачив і ти купиш свій хліб ! А потім підемо разом у кіно ! Я давно хотів побачити «Міцний горішок – 4» .
- Ні ! – відразу сердито відказала жінка .
- Тоді просто закопаємо мішок ! – логічно сказав чоловік .
Чоловік і жінка пішли закопувати мішок . Мертвий заєць встав , на місці де він лежав контур його тіла обведений білою крейдою . Він погриз моркву , поскакав навкруги , і втік …
Жінка і чоловік викопали яму … Копав тільки чоловік … Жінка керувала …
- З цієї сторони розшир ще на 20 сантиметрів – мішок може забруднитися ! – командує жінка .
Чоловік , скоса , сердито подивився на жінку …
Михайло – чоловік , один із відомих кримінальних елементів столиці . Чому елемент ?! Тому що тільки звичайний елемент , який можна будь-коли замінити в разі несправності . А чому в Столиці ?! Тому що , зазвичай, в Столиці і великих містах-мільйонниках можна знайти роботу кримінальним елементам .
Ольга – жінка , одна з невідомих кримінальних особистостей . Але цим і популярна – справжні відомі злочинці завжди приховують свою відомість . Завдяки цьому вони й відомі і «йдуть» на «розхват» .
- … Моя машина не має бензину ! … - Міша , копаючи яму , співає пісню групи «Океану Ельзи» .
- Співай ! … Ой ! Тобто ! Копай Кобзон ! Мені ще треба сьогодні приготувати вечерю і подивитися якийсь серіал ! – прикрикнула Ольга .
- Який ? – спитав Міша .
- Який-небудь , байдуже . Останнім часом мені стає сумно і самотньо . – сказала Ольга .
- Так , таке буває коли в тебе безладне життя . – пояснює Міша .
- Поговори ще мені ! - прикрикнула Ольга .
- Поговорити ?! Добре ! Ти знаєш що манну кашу треба варити на повільному вогні ?! … - серйозно спитав Міша .
- ?! – здивувалася Ольга .
- … Купила мама коника а коник без ноги ! Яка цікава іграшка , ги-ги ги-ги ги ! … - співає Міша пісню групи «ТНМК» .
Міша ще декілька годин розказував цікаві історії і співав пісні копаючи яму . Нарешті вони кинули мішок в яму , нелегальний кримінальний священник провів похоронну процесію , покропив яму з мішком , кинув у яму дохлу білку …
- … Спочинь у мирі , дика тварюка ! – сказав священник і перехрестився .
Казкові лісові фоторепортери сфотографували могилу мішка . Міша забрав лопату і пішов з Ольгою до машини …
- ?! От прокляття ! Тільки залишиш машину на декілька годин на місці де стоянка заборонена і зразу ж на неї чіпляють фіксатор колеса ! – скаржиться Міша .
Біля авто , на дереві , посеред лісу , висить дорожній знак .
«Стоянка заборонена в непарні дні , крім авто Депутатів Верховної Ради та їхніх посіпак»
- ?! Ти що , не бачив знак ?! – скаржиться Ольга .
- Я не міг ! Я розгадував сканворд ! Там було цікаве слово ! «Якого біса і кому це все потрібно ?» . Шість букв , друга і третя - «ік» , п’ята і шоста – «му» . - сказав Міша .
В лісі почала звучати страшна лісова мелодія , «Лісова пісня» Лесі Українки . Пташки перестали цвірінькати , сонце сховалося за хмару , рослини перестали розквітати , зебра перебігла через лісову дорогу і заіржала … Як кінь ! …
- О боже ! Що це ?! – злякався Міша .
- «Нікому» - підійде ?! – злякано спитала Ольга .
- ?! Так ! Підходить ! – зрадів Міша і записав в сканворд слово «Нікому» .
- Що це за страшна мелодія ?! – спитала Ольга .
- ?! Не знаю ! Я сам до переляку боюся того чого не знаю ! – сказав Міша .
- Міша ! Мені страшно ! – злякано сказала Ольга і обняла Мішу .
- Мені також ! – сказав Міша і також обняв Ольгу .
Раптом з-за кущів вискочив … Працівник ДАІ !!! ...
- Ухухув…!!! Попалися! … - почав відразу верещати ДАІшник і корчити гримасу обличчя.
- О господи ! – злякався Міша .
- Ой шоб тебе … !!! – також злякалася Ольга .
- Ха-ха ! Старший сержант Вовкулака ! Прошу пред’явіть права , техпаспорт , штраф за паркування авто в забороненому місці ! – професійно сказав ДАІшник .
- ?! Це ж ліс ! – констатувала Ольга .
- Так ! Це чарівний ліс ! І це мій ліс ! – наголосив ДАІшник .
- Все в порядку! Я заплачу – в мене повно грошей ! – сказав Міша і дав ДАІшник гроші .
- Щоб більше не їздили і не паркувалися в моєму лісі ! Ха-ха ! … - маніакально засміявся ДАІшник , а далі спохватився . - … ?! А ні ! Почекайте ! А з кого ж тоді я буду брати штраф за неправильне паркування ?! … ??! … Иии … Їздіть і паркуйтеся в забороненому місці і далі ! Так так ! – сказав ДАІшник і вже зібрався іти .
- ?! Ей ! А фіксатор колеса ?! – претензійно нагадав Міша .
- Шо ?! Хочете моєї крові ?! … Беріть ! Мені не шкода ! – злісно і ображено сказав ДАІшник .
ДАІшник зняв фіксатор колеса і зник у лісових хащах наче казкова лісова істота якої не було .
- Хуух ! Ледь-ледь відмазалися ! Ще залишилося трохи грошей на консервовані кабачки . - сказав Міша .
- ?! – здивувалася Ольга .
- ?! Я їх дуже люблю ! Я граю в акцію «Всі родичі гарбузові» . «Збери хоча б 10 міцно приклеєних етикеток , зі скляних півлітрових закруток домашніх заготовок , так щоб вони не порвалися , і 10 не погнутих бляшаних кришечок , до 1 січня наступного року , і надішли «Бабусі Карасці» ! – прочитав акцію Міша .
- ??! Бабусі Карасці ?! - здивувалася Ольга .
- Це вигідно ! Не витрачаєш часу на викидання етикеток і кришечок в смітник ! – пояснює Міша .
- ?! Поїхали вже ! – сердиться Ольга .
Двійця поїхала мало не збивши , на виїзді з лісу , велосипедиста …
- Козли ! Куди ж ви їдете ?! В місті і так немає велосипедних доріжок ! А тут ще й в лісі нема де покататися ! … - кричить і скаржиться велосипедист .
Джип виїхав на асфальтовану дорогу і поїхав у Місто .
- Ти знаєш ! Я довго думала … Це таке дивне відчуття ! – задумливо сказала Ольга .
- Думати ?! Так , це іноді дуже дивно ! - сказав Міша .
- ?! Ні ! Я про інше … - сказала Ольга і випадково погладила панель приладів джипа .
- Так ! Моя панель приладів з метало-пластика ! Вона збуджує ! Хи-хи ! Моя улюблена ! – радісно сказав Міша і також погладив панель приладів обома руками кинувши кермо на ходу машини і дивлячись на Ольгу .
Джип завиляв , через дорогу переходять люди … Запищали гальма …
- Пішохід ! – застережно крикнула Ольга подивившись на дорогу .
Джип ледь не збив пішохода .
- Поштар ! Людина-невидимка ! Птеродактиль ! НЛО ! , Китайці ! … - застережно кричить Ольга .
Джип ледь не позбивав усіх хто переходить дорогу .
- … Газета ! … - крикнув хтось на дорозі .
В лобове скло хтось кинув газету . Джип виляє і пищить гальмами .
- … Молоко ! … - крикнув хтось другий на дорозі .
В лобове скло попав ящик з молоком , Молоко розлилось по склу . Джип завиляв …
- … Яйця ! … - крикнув хтось третій на дорозі .
Хтось закидав лобове скло яйцями . Авто завиляло …
- Аа ! Смерть ! Смерть ! – панікуючи кричить Кіднепінг .
- … Журналіст ! … - крикнув хтось четвертий на дорозі .
Хтось кинув в лобове скло журналіста з диктофоном в руках … Журналіст впав на асфальт і кумедно покотився . Джип завиляв .
- Він мертвий ! У нього диктофон ! – перелякано кричить Мафійко .
- … Депутат ! … - крикнув хтось п’ятий на дорозі .
Хтось кинув в лобове скло депутата… Депутат вдарився, відлетів і покотився по дорозі…
- … Сміття ! … - крикнув хтось .
Машину закидали сміттям . Міша взяв кермо в руки , вирівняв авто на дорозі , увімкнув двірники які з трудом розчистили лобове скло від бруду .
- Хууф ! – важко зітхнув Міша . – На дорогах в наш час небезпечно !
- Російський літак-винищувач ! – крикнув хтось другий .
Над машиною пролетів літак-винищувач .
- Цього ще не вистачало ! Мало їм місця над Цхінвалі ! – скаржиться Кіднепінг .
- ??! – здивувалися Ольга і Міша .
- ?! Ні ! Я не про панель ! – сказала Ольга .
- Моя панель ! – висолопивши язика сказав Міша і вже хотів доторкнутися до панелі обома руками .
- Тримай руки на кермі ! - грізно сказала Ольга .
- А , так , то що ти хотіла ? - спитав Міша .
- Я про дітей у лісі . Як тільки я їх побачила у мене прокинувся якийсь інстинкт ! Я сама не розумію який , але він дуже сильний . – розмірковуючи говорить Ольга .
- ?! Інстинкт втікання з місця злочину ?! – спитав Міша .
- Ні ! Якесь неймовірне чарівне відчуття , ніби я щось втратила ! – сказала Ольга .
- ?! Останній розум ?! – спитав Міша .
- Ні ! Це в минулому . – сказала Ольга .
- Совість ?! – спитав Міша .
- Ні ! Я через це не переживаю . - сказала Ольга .
- Природну свіжість ?! – спитав Міша .
- ?! Ні ! - сказала Ольга .
- Тоді я не знаю ! Я не на «Брейн-рингу для дітей» і не в шоу «Найрозумніший» ! Кажи прямо ! – сказав Міша .
- Гм ! Ти будеш сміятися ! Гм ! – сказала сміючись Ольга .
- Кажи ! Я вже сміюсь ! - сказав сміючись Міша .
- Інстинкт убивати ! - сказала Ольга .
- ?! А чому він мав прокидатися ?! Він у тебе вже давно і ніби нікуди й не зникав ! – логічно сказав Міша .
- Нуу … Ці діти . Вони такі маленькі ! Безпомічні ! Безпорадні ! Може в них немає батьків , або неповна сім’я , або вони бачили що в мішку ?! – спитала Ольга .
- До чого ти ведеш ? – запідозриливо спитав Міша .
- Так завжди буває у фільмах і казках . Діти щось бачили , якийсь злочин , бандити подумали що це тільки діти , що вони нічого нікому не скажуть , їм ніхто не повірить , вони не знають абетки ! А вони якимось чином звертаються в Поліцію і в кінці фільму , бац ! Бандитів заарештовують ! – пояснює Ольга .
- Хха ! Так їм і треба , козлам ! Нічого перти проти Закону ! – сказав Міша .
- Подумай добре . Бачив фільм «Свідок» з Сігурні Вівер і якимось пацанчіком-шпиньдюком ? – спитала Ольга .
- Так ! Ті козли отримали по заслугах ! – сказав Міша .
- Гм ! А я схожа на Сігурні Вівер ? – спитала Ольга .
- Ні ! А я схожий на того пацана-свідка ?! – спитав Міша .
- Ні ! – вже сердито відповіла Ольга . - Ці діти в лісі – зайві свідки! – констатувала Ольга .
- ?! Йой ! Які ж ми ідіоти !! – докоряючи констатував Міша .
- Тільки ти ! – поправила його Ольга .
- Вони повідомлять в Поліцію! І нас посадять в одній камері! Клас ! – зрадів Міша .
- Не дочекаєшся . Треба знайти дітей . – сказала Ольга .
- Так ! Вб’ємо безпомічних дітей які не можуть захистити себе ! – сказав Міша .
- Так ! Розвертайся ! – сказала Ольга .
Авто різко розвернулося …
- … Полтергейст ! … - крикнув хтось на дорозі .
Хтось кинув в лобове скло Полтергейста . Він також впав і кумедно покотився по асфальту . Авто завиляло …
- Прокляття ! – лається Міша .
Джип приїхав назад у ліс …
- От зараза ! Ми запізнилися ! – докоряє Міша стоячи перед розритою могилою . – Мішок розкопався і втік !
В ямі немає мішка . На дні лежить записка .
«Ха-ха !»
- О боже ! Не треба було зупинятися в тому салоні краси ! – докоряє собі Ольга .
- Чого ?! Ти стала гарнішою ! – похвалив Міша .
- Це мене не втішає . – сказала Ольга .
- Тобі давай я розповім анекдот … - почав Міша .
- Отямся ! Труп клоуна ! Діти ! Викопали ! Тюрма ! … - в’їдливо нагадує Мафійко .
Діти ідуть по лісу і тягнуть мішок …
- Ух ! Який він важкий ! – сказала Олена .
- Ти думаєш там стільки макулатури ? – спитав Толік у Макса .
- Звичайно . А чого б вони таємно викидали цілий мішок якщо це не макулатура ?! Всі бояться тримати вдома макулатуру , і тому таємно викидають її ! А ми здамо її у «Втор-сировину» . - сказав Макс .
- Може вони таким чином викидають сміття ?! – припустила Олена .
Так . Діти таки заховалися і спостерігали як чоловік і жінка закопували мішок . При чому копав тільки чоловік . Повернулися на те місце …
- Давайте повернемось і поховаємо зайця по-людськи ! – запропонувала Віка .
Вони прийшли …
- ?! А де заєць ?! – здивовано спитала Олена .
Зайця не було . А на його місці крейдою обведений його контур …
- ?! Мабуть його знайшли і завезли у морг ! А вбивця вже напевне у загальнодержавному розшуку ! – сказав Макс пильно подивившись на свою сестру .
- Аха-хах-ха ! … - заплакала сестра .
- Не лякай свою сестру ! – сказала Олена . – Може він тільки при смерті ? – припустила Олена .
Віка ще більше заридала . Діти викопали мішок . Лопати взяли на пожежному щитку який мирно стоїть посеред лісу , за всіма правилами пожежної техніки , поруч з автоматами : з кавою , жуйками , шоколадками і сигаретами .
- То може давайте подивимося що там ?! – запропонувала Олена коли вони вже протягнули мішок далеко від місця захоронення .
- Так , а може там єврейське золото ! – обнадійливо припустив Толік .
- Сам ти єврейське золото ! - «підколює» Олена .
- Ні ! Тут не можна . Треба тікати звідси . А якщо нас хтось побачить і забере мішок ?! – припустив Макс .
- Хто нас побачить ?! Тут глушина , нікого не має . Тільки п’яний лісник і ця відеокамера відео-спостереження ! – сказала Олена .
Біля дітей плентається п’яний лісник, а на дереві висить камера відео-спостереження яка крутиться туди сюди , знімає на відео все що відбувається в лісі і посилає цю інформацію … А хто його знає куди воно її посилає ?! І кому треба відео-спостереження в лісі , і хто буде оплачувати це все ?! …
- О чорт ! Шеф! Нас розсекретили ! – сказав оператор який слідкує за лісом на моніторі .
На моніторі видно як діти несуть, посеред лісу, якийсь мішок і дивляться на відеокамеру.
- Отакої ! Це Партія Зелених ! Забираємося звідси , їдемо в інший ліс ! – запанікував керівник Захисної Природничої Організації …
«Збережемо зелене багатство і заготівля дров на зиму»
… Так написано на спецодязі працівників організації і на мікроавтобусі на якому вони втекли в інший ліс .
- А як же відеокамери ?! Вони ж дорогі ! – панікуючи нагадав оператор .
- Нічого , хай залишаються ! Це наш подарунок лісу ! – швидко сказав керівник Природної Організації .
- А ми ж побачили двох підозрілих людей які закопують мішок ! – зауважив Макс .
- Давай подивимось ! – почала скиглити Віка .
- Иих ! Добре ! Тільки потім не кажіть що я вас не попереджав … ??! Або попереджав … Або щось казав … - попереджає Макс , а потім байдуже . - … ?! А ! забудьте !
Діти вже нетерпляче почали розв’язувати мішок …
- Цікаво що це ? Якщо там стара біжутерія - я візьму собі і буду схожа на Юлію Тимошенко ! – сказала Олена радісно задумавшись .
- А якщо там старі ще працюючі SONY-Playstation - я візьму собі ! – сказав Толік .
- А якщо там старі , ще гарні , ляльки – я візьму собі ! – сказала Віка .
- А якщо там стара ще працююча губозакаточна машинка – заберете все собі ! – в’їдливо сказав Макс .
Діти відкрили мішок …
- Аааа !!! … - заверещала Віка .
- Не дивись ! Не дивись ! – кричить Макс .
Макс затулив сестрі очі і відвів її в сторону … Віка , ще з дитинства панічно боїться клоунів …
- Отакої ! Що це ?! – з огидою сказав Толік .
- Фуу ! Це труп ! – скривившись сказала Олена .
В мішку лежить тіло . Мертве . Труп . Труп Клоуна . Лице трупа посміхається ідіотською посмішкою , на носі в нього червоний ковпачок , лице вимазане в білій емальованій фарбі для зовнішнього фарбування побутових речей , волосся руде , скуйовджене і не пружинить як від шампуню «Пантін-прові» .
- Це клоун ! – констатував Макс .
- Давайте скажемо йому щоб він розсмішив нас ! – запропонував Толік .
- ?! Він не може ! Він мертвий ! І вже , здається , починає розкладатися . – помітив Макс . - Він може розсмішити нас хіба що тим , що він тут робить , мертвий і в мішку !
- Схоже цей мужик з бабою вирішили здихатися зайвого мертвого клоуна ! – констатував Толік .
- І тепер вини схочуть озбутися нас – коли дізнаються що ми його викопали ! – замислившись сказав Макс .
- ?! Звідки вони дізнаються?! Вони ж уїхали вже! … ??! … Напевне! – припустила Олена .
- Ото ж то ! Мені стає страшно . Так само як тоді коли я вперше почув як співає Хлопчик-рокенрол на Дитячому Євробаченні . – боязко сказав Макс і здригнувся .
- Давайте повідомимо в Поліцію ! – запропонувала Віка .
- Ні , давайте перепоховаємо його . - запропонував Макс .
- Ні , давайте з’їмо по чісбургеру ! - сказав Толік .
- ?! А в тебе є ?! - зацікавлено спитав Макс .
- Ні . – сказав Толік .
- Их ! Тоді не треба ! – сказав Макс .
- Як хочете ! Моє діло запропонувати . – сказав Толік .
- Ви вже накрили його обличчя ? – спитала Віка стоячи в стороні і не дивлячись на клоуна .
Діти все ж таки позбулися тіла клоуна . А куди ?! Цього ніхто не знає . Крім дітей . І ніхто й не дізнається - до кінця фільму … ?! … Тобто цієї історії .
- А що ми скажемо батькам ?! – спитала Віка в брата .
- Скажемо що ми їхні діти ! Може вони повірять і приймуть нас до себе ! – сказав Макс.
- ?! Але ж ми і так їхні діти ! – здивовано констатувала Віка .
- ?! Гии … ?! … Так , так … ?! … - здивувався Макс і замислився .
Діти дійшли до двору багатоповерхового будинку …
- Ну все – розходимось . І пам’ятайте – ми нічого не бачили , Кучма - не Президент , Клоун мертвий , грошей не має , манна каша не смачна ! – сказав Макс .
- Так ! Піду розгадаю пару сканвордів і з’їм печиво ! – буденно сказала Олена .
- А я відкрию шафку і повиймаю свої старі іграшки , а потім пограю в якусь комп’ютерну гру ! – також буденно сказав Толік .
3
- Так ! Що ж ми тепер скажемо шефу ?! – невідомо в кого спитала Ольга .
- Хха ! Я б на його місці вбив би тих хто не виконав його завдання ! – сказав Міша .
- ?! Тобто нас ?! – спитала Ольга .
- ?! О боже ! Ми трупи ! Скоро й ми будемо в мішку так як той бідолашний клоун ! А все через Профспілку працівників Циркової Індустрії! – почав панікувати і скиглити Міша.
- Підемо до шефа ! Хай скаже що далі робити . – вирішила Ольга .
Чоловік і Жінка пішли до авто …
- Отакої ! Знову той ДАІшник ! – скиглить Міша .
Міша знову зупинився біля знака «Стоянка заборонена …» , і на колесі знову блокіратор .
Як і минулого разу - Міша розрахувався з ДАІшником давши йому незаконного хабара . І вони поїхали до свого шефа .
В шефа … Лице шефа , поки що , звичайно , не показують .
- Шеф ! Що робити ? Ми втратили труп ! – стривожено сказала Ольга .
Шеф спокійно гойдається на своїй крісло-качалці і курить свою улюблену мафіозну сигару і жує свій улюблений метровий бутерброд з ковбасою , майонезом , хлібом , сиром та іншим цікавим і гастритно-виразковим начинням . Потім підводиться з крісла , починає ходити кругами і говорити …
- Я розкажу вам історію яку мені доводилося чути від … Иии … ?! … Від кого не скажу … ?! … Бо вже забув . Ця історія трапилася в маленькому кримському гірському селищі . Маленький хлопчик , кримський татар , який пас отару овець , дуже нудьгував доглядаючи за овечками і баранами . Йому було сумно і він надів навушники китайського виробництва , увімкнув MPEC-3-плеєр і , поринувши у мрії , слухав популярну музику . Потім йому стало ще нудніше . Тому він схотів їсти . У нього в сумці нічого не було крім однієї хлібини , двох варених яєць … Курячих ! Кетчупу , майонезу , капустини , великого кримського ножа , стадо овечок і База Російського Чорноморського Флоту під носом . Тоді він взяв ножа , зарізав овечку … Одну … Я розумію це жорстоко … Але ніж був у нього ! – зауважив Шеф і продовжує розповідь . - Почистив її , розпалив багаття , підсмажив овечку , поклав шматок запашного гарячого м’яса на скибку хліба, покришив яйця, полив майонезом , кетчупом і покришив капустою … І з’їв ! Але м’яса залишилося багато . Тоді він зробив ще бутербродів з овечки , і почав «штовхати» їх всім кому попало … ! - розповідає Шеф і поглядає у вікно .
Вікно виходить на Циркову Сцену , на якій учасники циркового шоу проводять репетицію своїх виступів . Клоуни жонглюють кеглями , бананами , динями , та бойовими військовими гранатами . Дівчина крутить обруч навколо своєї талії … А потім закрутилася сама як дзиґа , втратила свідомість і впала . Приборкувачі диких хижих звірів стрибають через палаючий обруч з гострими ножами в середині , навчаючи , таким чином , звірів стрибати самим . Жінка з анакондою ходить по сцені і намагається звільнитися від захвату змії … Потім знесилена падає і смикається , до неї підібгають охоронці і намагаються звільнити її від анаконди . Але змія відпихає їх своїм хвостом і б’є своєю головою по головах охоронців . Слон намагається пролізти крізь вузький дверний прохід , і нарешті застрягає там . Клоун на одноколісному велосипеді тараниться в Путіна на одноколісному велосипеді . Обоє раз за разом падають і ржуть як ідіоти . Потім під’їхав Мєдвєд на одноколісному велосипеді і розігнав Клоуна і Путіна . На сцену , до мікрофона , виходить Вєрка Сердючка і починає говорити промову . Фокусники роблять фокуси - знімають з голови циліндри і дістають звідти всякий непотріб : кроликів , моркву , використані дитячі підгузники , соєві субпродукти , бюлетені і відкріпні талони для голосування на виборах Президента 2004 року . Циркові гімнасти стрибають на навісних брусях , кільцях , літають по сцені як ошпарені і врешті-решт падають вниз і розбиваються як свіжі млинці об тверду підлогу . Депутати Верховної Ради проводять голосування …
- Шановні депутати ! Прошу голосувати ! Приймаємо постанову про присвоєння Клоуну Хряку Веселуну почесне звання «Заслужений Президент Країни Придурків» ! … - говорить Спікер ВР .
На сцену вийшов Куклачов зі своїми скаженими котами і почав підкидатися ними як кеглями . Коти не витримали знущання і накинулися на господаря …
- … Ааа !!! Аааа !!! .. Відпустіть ! Я більше не буду !!! … Ааа !!! … - від болю кричить Куклачов .
- … Військовим Чорноморського Флоту , місцевим жителям … - продовжує Шеф . - … Туристам , вегетаріанцям , єнотам , кримським татарам , дітям з Артеку , депутатам , державним чиновникам , олігархам та іншим щасливим власникам прибережних котеджів які колись були дитячими санаторіями . Таким чином він заробив багато грошей . Господарі овечки почали вимагати від хлопчика компенсації за овечку . Але хлопчик вже був місцевим бізнесменом-авторитетом з грошима і великим кримським ножем , і вирішив не ділитися з овечководами . Так виникла велика і потужна «Шаурма» . Він зажив красивим життям , мав все що забажав , кого забажав і скільки забажав . Він купив собі мрію свого життя ! Великий конструктор «Лего» . І почав його складати . Все начебто складалося добре , але , аж раптом , знайшлися інші люди-авторитети які також продавали приблизно такі ж бутерброди але з замінника м’яса і соєвими добавками , добавками: Е-345 , Е-742 , Е-666 , Е-1099 , ГЕ-772 , ДЕ , ФЕ , КЕ, ЖЕ , та ще безліч Е , Є , Ж , З , И , І , Й , К , Л, М та Н, та іншими нестандартними інгредієнтами . Такими як дешеві сосиски, банани , суп та горохове пюре. Вони потіснили хлопчика на ринку. Хлопчик пішов розбиратися з винахідниками . Але в них також були , і ще більші , великі кримські ножі. Хлопчику довелося погодитися на умови : дебет, кредит, бухгалтерія, фінансовий звіт, рекет, продажні міліціонери, подвійні податки, подвійна бухгалтерія , домашні розмальовки : «Качині Історії» , «Медведики Гаммі», «Котигорошко» , «Лис Микита» , та інші . В результаті хлопчик заробив виразку шлунку і ще цілий букет хвороб травної системи . Після того він зрозумів одну велику істину - якщо добавляти менше кетчупу , майонезу і капусти – то можна зекономити купу бабла ! – розказує Шеф .
Раптом хтось закричав несамовитим нелюдським диявольським голосом …
- ??! – дивуються Ольга та Міша .
В кімнаті шефа , в кутку який оповитий темрявою , в потаємній кімнаті , за міцними китайськими броньованими дверима з решітчастим віконцем , сидить невідома істота … В темряві проглядається її силует … Пишна скуйовджена перука – скоріше за все клоунська , кулеподібний ніс – скоріше за все клоунський . Істота – скоріше за все - потвора-клоун , важко дихає видаючи хриплі звуки …
- ?! Ну ну ! Перестань Клоунштейн ! На ! … - заспокійливо сказав Шеф і кинув в потаємну кімнату , через віконце , дохлого циркового ховрашка .
Потвора несамовито почала чвакати мертве звірятко і … Зробила відрижку …
Клоунштейн – саморобна потвора Шефа , яку він багато років , днями і ночами , створював в своїй таємній лабораторії на вулиці Циркового Мистецтва 34 , квартира № 7 , на замовлення Радянської Влади - для посилення розвиненого Соціалізму. Він зробив його із шматків шкіри злих клоунів Радянського Союзу … Червоний ніс , шрами від серпа і молота, та таке інше… Радянська влада розвалилися, проект виявився нікому не потрібен … Окрім бабусі яка взялася виховувати циркове чудовисько як своє рідне . Потім Шеф знайшов йому застосування – використовував в політ-технології як вплив на виборчий електорат . Клоунштейн навіть був у виборчому списку Партії під Прізвищем Калашников … Не той що придумав автомат , а той що придумав потім причепитися до знімальної групи телеканалу «СТБ» («Сидіти Треба Боком» - хоча розшифровка абревіатури може бути неправильна)
Далі Шеф почав кричати … Так як і зазвичай в подібних ситуаціях і фільмах про Мафію .
- … І після всього цього ви прийшли до мене і кажете мені що його тіла немає ?! – верещить Шеф . – За кого ви мене вважаєте ?! За того хлопчика ?! Мені все одно що у вас сталося і куди ви поділи труп , але я хочу почути від вас одне речення – «Ми надійно позбулися тіла» ! І все ! З мене досить трупа того журналіста якого знайшли діти ! … - кричить Шеф .
Потвора , з потаємної кімнати , знову почала біситися і виламувати двері …
- Бачите ! Клоунштейн уже сердиться ! Чи ви хочете щоб він зробив з вами те що зробив з журналістом ?! – грізно спитав Шеф .
- Ми не винні ! – виправдовується Ольга .
- Собаки розрили його , витягнули , погризли і залишили на сонці ! ... ?! Не віддавайте нас Клоунштейну ! – також виправдовується і благає Міша .
- Так йому й треба! Сам винен! Знюхався з Хряком , хотів зробити сенсацію ! Стрибнути вище Сергія Бубки ! Розгадати японські кросворди ! Поліз не туди куди треба ! … - говорить Шеф .
- ?! А куди треба ?! – спитав Міша .
- ?! Не знаю ! … ?! … Заговорюєш мені мізки ?! Ви завжди знаходите собі якесь виправдання ! Але воно не спрацює в Поліції ! Чи ви хочете назад в Цирк ?! Скучили за виступами і оплесками від глядачів ?! Якщо бажаєте – можете повернутися до роботи хоч зараз ! Я прямо зараз поверну вам ваші носи ! – сердиться Шеф , дістав з шухлядки червоні носи клоунів і кинув на стіл .
Ольга і Михайло неабияк злякалися … Ще місяць назад вони працювали клоунами в цьому цирку . Їхні сценічні імена : Проктолог – Михайло , а Ольгу звали Анастазіолог . На сцені , як і в криміналі , вони працювали в парі . Шеф – Директор Цирку - запропонував їм працювати на нього і виконувати його «брудні» чорні замовні справи . І тепер вони облажалися. Але назад повертатися вони не збиралися. Подих свободи наповнений роботою , пов’язаною не з клоунською цирковою діяльністю , заполонив їх по саме горло . Вони ладні закопати ще хоч сотню мішків з мертвими клоунами , аби тільки не повертатися до Проктолога і Анастазіолога .
- Ми виконаємо справу як треба ! – ствердно сказала Ольга .
- ?! Так ! – додав Міша .
- І розберіться з цим чоловіком . Він почав шантажувати нас . Треба дізнатися що він знає . – сказав Шеф і показав фотографію на якій зображений він сам .
- ?! Але ж це ви ! – здивовано констатувала Ольга .
- ?! Що ?! Ні , це мій двійник , досить відомий в телерекламному бізнесі актор – Савік Цукерман . Він декілька разів виконував за мене «брудну» справу – вів замість мене засідання Уряду - і тепер намагається нас шантажувати ! – невдоволено скаржиться Шеф .
Клоунштейн знову почав біситися …
Міша і Ольга знали що діти , скоріше за все , вчаться в місцевій школі . Так сказали самі діти в лісі . Вони відвідали школу , без проблем знайшли на дошці пошани «Найкращі учні школи» фотографії тих трьох старших дітей яких бачили в лісі - Толіка , Макса , Олену . А на дошці …
«Їх розшукує Поліція і Служба виплат Аліментів»
… побачили : Майкла Джексона , Усамі Бін Ладена , Михайла Поплавського , якогось інопланетянина , маленьку дівчину Віку Буряченко , та групу «АВВА» … В приймальні вони дізналися хто ці діти , в якому класі вчаться , як звати , де туалет , як вийти зі школи , і наслідки та логічний сенс пострадянської системи Освіти .
В дома Макс увімкнув телевізор і «попав» на новини які веде Алла Мазур .
- … Новий «наїзд» на свободу слова ! Два дні назад зник відомий в країні Клоун Хряк Веселун ! Хряк відомий тим що під час виступів у своєму Цирку він розповідає людям про злочини влади … - розповідає Алла Мазур .
На екрані телевізора показують архівні матеріали … Арена Цирку , посеред неї стоїть Клоун Хряк , жонглює кеглями , і водночас висловлює і критикує невдоволення політикою влади і розповідає про інші злочини влади …
- … Вони підтасовують графіки виступів в Цирку!!… - кричить Хряк жонглюючи кеглями.
Раптом до клоуна підбігли інші Клоуни , показали посвідчення Співробітників Служби Безпеки Держави , заламали Хряку руки за спину і відвели в сторону .
- Про зникнення свого напарника повідомили напарники Клоуна Хряка - Клоун Будун та Клоун Кавун … ??! … - розповідає Алла Мазур .
На екрані телевізора показують групу Клоунів у яких беруть інтерв’ю знімальні групи різних телеканалів …
Продовження далі.
