Чому за неї не призначають смертну кару? Так хочеться забути...просто видалити ті хвилини з життя як непотрібні ярлики на робочому столі.. ніколи більше не любити - любити любити любити - ( луна в голові)та що тобі до того! До мого божевілля, легше не жити - жити жити жити - (знов вона) думки огортають, доводять. Але як не думати, якщо це людська природа, тому ж ми і є гомо сапієнс(я точно не належу до цієї породи інакше не довела б себе до такого стану, не повірила б тобі)...може швидше не думати про ТЕБЕ! Не можу!..чи не хочу? Адже згадка про тебе приносить стільки радісних спогадів але і спогад про неї - це вбиває мене, ріже, коле прямо в серце...
курити...
Вперше за все своє життя витягую цигарки куплені по дорозі в кіоску, пам’ятаю та тітка ще подивилась на моє обличчя з розмитою тушшю, мені тяжко було вимовити що мені треба, пробувала мене заспокоїти(по її очах зразу видно що в неї добре серце), але я невдячно втекла, так огидно було дивись на людей...закурюю...наливаю лікеру в склянку, якось нема сил іти за бокалом, та й навіщо - це ж не свято, я просто хочу впитись і забути.
Чомусь алкоголь і сигарети не помагають зменшити біль...стиха кидаю погляд на лезо...поки ти спиш...
