Багато хто помітить, і цілком справедливо, що окрім духовних цінностей дуже важливі і матеріальні.
Хто може сформулювати, що таке почуття власної гідності? Тупе запитання? Це нібито тоді коли ти поважаєш себе і практично більш нікого, коли ти висловлюєш будь-які свої думки без страху переди тим, що вони можуть бути не зовсім справедливі, впевненість в собі. Що таке відвага? Коли людина ризикує собою заради якої-небудь цінності. Що таке доблесть? Це тоді коли людина однаково поважає себе і інших. Що таке повага до людини? Здебільшого звертання до неї на ви.
Авжеж ні. Ми не знаємо, що точно означають ці слова. Часом доводиться думати, аби знайти найбільш доречні слова для визначення цих термінів.
У всі часи почуття власної гідності ніколи не складалося лише з впевненості в собі. Навіть взагалі впевненість в собі та почуття власної гідності це доволі різні речі.
Коли в людини є почуття власної гідності, вона не використовує непристойних слів та не дозволяє використовувати їх в своїй присутності, до батьків звертається на ви, слідкує як за своїм одягом так і за своєю зачіскою, підтримує спортивну форму, слідкує за власним здоров’ям, поважає класику але й не цурається сучасного мистецтва, вживає якомога якіснішу їжу, розвивається як духовно так і розумово.
Впевнена в собі людина не має почуття страху практично ні перед чим, але це не означає що вона не остерігається небезпечних життєвих ситуацій або провокує їх.
Відвага присутня в людини не тоді, коли вона бореться за яку-небудь цінність, а тоді коли вона не шкодує ані свого здоров’я, ані грошей, тим більш вільного часу. Вона ні в якому випадку не ризикує своїми друзями, родичами а особливо нейтральними людьми. Хоч це не означає, що якщо у відважної людини є товариш який хоче також показати себе героєм, відважна людина забороняє йому йти разом з собою.
Повага до людини це не просто звертання до неї на ви, а ще й бажання розуміти її, підтримувати, сприймати людину разом як з позитивними так і негативними рисами характеру.
Самоповага ще складніше почуття аніж повага до інших на мій погляд. Бо вона включає в себе розуміння властивостей та бажань власного тіла, душі, духу. Людина в якої присутня самоповага ніколи не буде змушувати свій організм працювати занадто важко та багато. Вона буде обов’язково задовольняти потреби як душі так і тіла. Ні в якому випадку такі люди не тримають зла на навколишніх, але й не забувають образи, хоч ніколи не мстять за них, лише беруть до уваги що подібні ляпсуси можуть повторитися знову, остерігаються їх.
Доблесть включає в себе багато різних властивостей характеру. Бути доблесним справді не так вже й легко: патріотизм, самоповага, повага до всіх навколишніх без винятку (навіть ворогів), честь, гідність, самопожертва.
Здається, що самоповага і самопожертва це практично протилежні речі. Проте це, звісно, не так. Хіба може бути присутня в людини самоповага, коли вона не допомагає коханій (коханому) в біді, та навіть товаришу!
Зараз багато хто часом розмірковує про любов. Чим же тоді на справді є любов, коли в більшості людей спотворене бачення поваги до навколишніх?
Отож будьмо інтелігентними людьми.
