Маленький павучок дерся що було сили гладкою як лід скелею. До того ж, напевно недавно пройшов дощ. Скеля була мокрою і слизькою. Маленький павучок був дуже наполегливим. Він ліз і ліз.
Раптом невідомо звідки налетів могутній потік води і змив павучка вниз, на саме дно долини. Павучок дуже побився і зламав дві ніжки.
Коли біль трохи вщух, павучок знову спробував лізти нагору. Це була єдина можливість вибратися з затиснутої прямовисними скелями долини. Це було дуже важко, майже неможливо, але павучок з двома зламаними ніжками таки видерся нагору.
…Жінка зайшла до ванної кімнати і раптом побачила павучка. Павучок видряпався майже до середини ванни. Жінка схопила душ і змила павучка назад в ванну. Потім жінці стало шкода павучка, і вона кілька хвилин з цікавістю спостерігала, як він бореться за життя. Ніжки павучка очевидно були пошкоджені, але він з шаленою впертістю дерся по стінці ванни нагору.
- Ну добре, нехай живе,- подумала жінка. Через годину вона знову зайшла до ванної і побачила, що павучок таки видряпався. Тепер він волочив своє кволе тільце до кутка, куди примикала ванна. Жінка потішилася за павучка, треба ж, який інстинкт виживання, наклала косметику і пішла на вулицю.
На вулиці у неї раптом заболіло серце. Вона зупинилася. Серце поступово переставало боліти. Коли стало легше, жінка пішла далі.
Цілий день вона займалася справами, Під вечір повернулася додому. Павучок у ванній снував свою павутинку.
- Мені б таку життєву силу та цілеспрямованість, – подумала жінка.
…Чоловік стояв у своєму саду та спостерігав за комахами. Комахи метушилися по землі, снували між травинками, вибігали на стежку. Чоловік подумав, що їх розвелося занадто багато у нього в саду і треба б зайти до крамниці та взяти якоїсь комашиної отрути чи що.
Але потім захопився спогляданням комашиного буття, і йому навіть стало цікаво. У них же ж є якісь свої закони чи правила, він десь про це навіть читав. Чоловік присів на стежці, щоб йому було краще видно дрібноту. Раптом одна комашка зупинилася, мов перед якоюсь перешкодою. Чоловік почав розглядати , що б це могло бути, нічого не побачив. Комашка трошки почекала, а потім знову побігла, Метушливі створіння, але ж це їхнє життя, подумав чоловік і пішов займатися своїми справами. Все-таки треба буде зайти до крамниці і взяти отрути.
Дорогою йому спала до голови думка:
- Я спостерігаю за комахами, а в цей час хтось спостерігає за мною і думає, що за комаха там метушиться.
Від цієї думки йому зробилося не те щоб весело, але якось куражно. Він підняв голову і підморгнув тому, хто спостерігав у цей час за ним.
